Вадим Довгорук, 24 роки. Кіборг. 3-й окремий полк спецпризначення. Втратив руку та обидві ноги під Дебальцевим. Буде вчитися на військового психолога. Хобі: гумор.
Боєць полку спецназу Вадим Довгорук є живим прикладом незламності українських воїнів. Саме завдяки таким як він, наших вояків стали називати кіборгами, тобто людьми, кров і плоть яких часто виявляється міцнішою за метал. «Вони витримали, не витримав бетон», – кажуть українці сьогодні про захисників Донецького аеропорту, а, отже, і про Вадима також. Своє перше кульове поранення у груди 24-річний боєць отримав, захищаючи легендарний аеропорт у вересні 2014 року. Вадима вилікували і він міг би спокійно залишитися вдома і всі б вважали його героєм і без жодних інших подвигів. Але щойно боєць вийшов із лікарні, він одразу ж повернувся у зону АТО, бо вважав, що не виконав до кінця свою місію – звільнення України від найманців і сепаратистів. Під час боїв під Дебальцевим у лютому минулого року колона з пораненими, яку прикривав Довгорук з товаришами, потрапила у засідку. В БТР, де сидів Вадим, потрапило два снаряди, один із них відірвав йому руку по лікоть. Проте, він зміг утекти, і, стікаючи кров’ю, переховувався від ворогів у відкритому полі, сподіваючись, що його знайдуть першими свої, а не чужі. Там у полі на морозі він провів майже чотири доби. Коли на нього врешті-решт наткнувся патруль сепаратистів, боєць уже був ледве живий і обидві ноги його були відморожені. Його доставили в одну з Луганських лікарень, де надали першу медичну допомогу. На щастя Вадима, саме тоді українському керівництву вдалося домовитися із сепаратистами про обмін полоненими, і вже наступного дня ледве живого Довгорука передали своїм. Бійця відвезли спочатку в дніпропетровський, а через три дні вже в київський госпіталь – на ампутацію.
«Так, перед операцією я знав, що буде ампутація обох ніг. Я нікому не дзвонив, не розказував. Мамі зателефонував вже після операції. Як себе почував? Я розумів, що зараз мені роблять протези, що можна буде ходити, рухатися, тому поставився до цього так – маємо, що маємо. А який сенс впадати в депресію? Ноги все одно не відростуть, а мені стане тільки гірше», – ділиться Вадим. Упоравшись зі своєю депресією так само рішуче, як він до цього воював, Вадим сьогодні хоче допомагати іншим ветеранам. Саме тому він вирішив стати військовим психологом і вже навіть вступив до Педагогічного університету. «Якийсь психологічний досвід я вже маю, тренувався у госпіталі. На мій погляд, головне – це пояснити людині, що вона сама має зрозуміти чого справді хоче», – переконаний Вадим.
«У нас із товаришем є коронна фраза: «Я не інвалід, я поранений». Це він так жартує, коли хтось, бачачи його у візку, каже: «Пропустіть інваліда!». Фокусація мого зору змінилася: зараз я зауважую, що навколо нас багато дітей із ДЦП, і розумію, що раніше вони теж були, але я їх просто не помічав. Мама однієї дівчинки з ДЦП мені сказала: «Не страшно бути інвалідом фізичним, страшно бути інвалідом моральним». Помилково оцінювати людину за її фізичною вадою. Ми нещодавно познайомились з українськими паралімпійськими чемпіонами у Харкові. Ці люди досягли усього, незважаючи на фізичні вади. Ось я взагалі іноді забуваю, що у мене немає ніг, особливо коли їду в авті. Розслабляюсь і не думаю, що у мене щось відсутнє. Людина без кінцівок залишається такою ж, як і була, вона нічим не відрізняється від інших. Сприймайте нас, як рівних», – наголошує Вадим.
Фото: Олександр Мордерер; Тетяна Рубльова, ард-директор студії Олександра Мордерера
.jpg)
Обкладинка блогодійного номера «Viva! Переможці». Придбати спецвипуск можна тут: https://viva.ua/viva_peremogtsi.html. Усі кошти з продажу спецвипуску «Viva! Переможці» підуть на розвиток сучасного протезування в Україні.
Соціальний мультимедійний проект "Переможці" є спільною ініціативою Телевізійної служби новин ТСН на телеканалі 1+1 та Viva! Лучший журнал о звёздах і реалізується за підтримки благодійного фонду Save Lives Together" та громадської організації pidmoga.info, а також клініки Valikhnovski medical center - clinic 311. Проект розповідає про історії бійців АТО та волонтерів, які втратили кінцівки під час подій на Сході України. Його основою стала серія фотографій відомого українського фотографа Олександра Мордерера та арт-директора Тетяни Рубльової, який демонструє, що люди з протезами – повноцінні члени суспільства, які, як і інші громадяни, є щасливими, красивими та повними сил для нового життя. В 2016 році фотовиставка буде представлена в кількох містах США та Канади. Куратор проекту - Соломія Вітвіцька, телеведуча новин ТСН на 1+1.
Viva! Лучший журнал о звёздах презентує спецвипуск про 18 дивовижних історій героїв. Всі кошти з продажу підуть на розвиток сучасного протезування в Україні.
Партнерами проекту є також телеканал UKRAINE TODAY, "Феєрія Мандрів" та Yakaboo, Romantik SPA Hotel.
Команда мультимедійного проекту VIVA! Переможці:
Іванна Слабошпицька, редактор журналу VIVA!; Соломія Вітвицька, ведуча новин ТСН, канал 1+1, волонтер; Олександр Мордерер, фотограф; Тетяна Рубльова, ард-директор студії Олександра Мордерера; Анна Гвоздяр, волонтер; Тетяна Захарченко, візажист; Віталій Панасюк, оператор, канал 1+1; Андрій Ушенко, асистент фотографа; Ірина Пилипенко, благодійний фонд SaveLives Together.
