Сертифікований коуч та бізнес-тренерка Юлія Гріщенко вже понад 5 років допомагає людям змінювати життя на краще та розвивати бізнес. У її кар’єрі понад 5000 годин коучингової та тренерської діяльності, клієнти в ArcelorMittal та Верховній Раді. В інтерв'ю пані Юлія розповіла про свої досягнення та нюанси роботи.
— В описі про вас зазначено, що ви допомагаєте змінити життя на краще. Пам’ятаєте, коли ваше життя змінилося на краще? Що цьому сприяло?
Один із таких прикладів, коли я пішла з Верховної Ради України, захистила кандидатську і зрозуміла, що це все не зовсім моє, не те, чим я хочу займатись усе своє життя. Тож я кардинально змінила вектор свого професійного розвитку і з головою поринула в коучинг та тренерство. Так розпочалася моя власна практика з клієнтами. У коучингу мені подобається бачити позитивні зміни в людях, допомагати їм та їхній справі розвиватись, вдосконалюватись. І це про те, що тут і зараз, у моменті, ти усвідомлюєш, змінюєш і йдеш далі. Це саме те, що приносить мені задоволення.
— Хто ви за освітою? Як саме почали займатися таким родом діяльності?
За першою освітою я юристка. Працювала у Верховній Раді України й там уже отримала направлення на підвищення кваліфікації. Захистила кандидатську в Академії Державного Управління при Президентові України. Я кандидатка наук з державного управління. Паралельно захищаючи кандидатську, познайомилась із коучингом та повністю занурилась у цей вид діяльності. Я закінчила не одну коучингову школу та сертифікувалась як коуч за стандартами ICF (Internetional coach federation). Навчалась у різних провідних фахівців та засновників коучингу, побачила і відчула, як він працює, на собі. Шкода, що я не знала про нього раніше. Це — дієвий інструмент, за допомогою якого набагато легше та швидше можна рухатись по життю і досягати особистих і бізнес-цілей. Пізнавати себе і змінювати свою реальність. А весь мій досвід — це значний бекграунд, що додає мені сил, як коучу та тренеру, аби бути ефективнішою для своїх клієнтів, допомагати їм у досягненні їхніх цілей.
— Що саме вирізняє хорошого коуча з-поміж інших?
По-перше, жоден професійний коуч не буде хизуватися, що він — суперкоуч, бо він завжди у процесі свого постійного самовдосконалення.
По-друге, я вважаю, що ми живемо в той час, коли сама людина, її якості, навички й уміння, її енергетика виходять на перший план, поступаючись місцем освіті та досвіду.
Тож важливо знайти саме ту людину, з якою буде достатньо комфортно взаємодіяти і стиль роботи якої вам підійде.
Серед колег побутує думка, що коучингову діяльність можна поділити на два етапи: спершу коуч бігає за клієнтами, потім — клієнти бігають за коучем (сміється).
— У вас є коуч чи ментор? Як ви прокачуєте власні скіли?
Коучу дуже важливо розуміти в процесі тут і зараз, що відбувається з ним і з клієнтом, щоб не переносити якісь свої питання на клієнта, а бути повністю в коучинговій позиції з клієнтом і допомагати йому.
Тож так, у мене є свій коуч, до якого я періодично звертаюся, щоб пропрацювати себе, свої запити й питання, бо я ж жива людина. Беру участь у менторінгах, де разом з колегами розбираємо й обговорюємо різні професійні та життєві кейси.
— Як людині знайти власний шлях?
Методи й інструменти підбираються під конкретний запит клієнта. Немає жодного універсального інструменту, що підходить під всі запити.
Пошук себе краще почати з чесної відповіді на запитання: що вам подобається в житті, а що — ні? Чи готові ви щось змінювати? Чи відчуваєте, що живете своє життя: маєте право вибору, насолоджуєтеся моментом, оперуєте своїм часом тощо?
— Що ви робите, коли вагаєтесь у прийнятті рішення?
Завжди найкраще прислухатись до себе… Дуже часто у вас є рішення всередині, але ви не готові його озвучити чи прийняти, тоді варто розуміти, що саме в цьому рішенні вас не влаштовує.
Або якщо рішення взагалі немає, то, можливо, його час ще не настав і треба дати цьому рішенню визріти.
У коучингу є гарний принцип: ми завжди робимо найкращий вибір у той самий час, там де ми є зараз, і з тими можливостями, що в нас є.
— На що ви витрачаєте свій вільний час, на що нарешті вдалося його не витрачати?
Коли є вільний час, я витрачаю його на сина. Я неймовірно довго на нього чекала, і це найкраща подія, яка зі мною сталася, — мій син.
— У час тотального інформаційного цунамі важко йому протистояти. Опишіть ваші правила існування в інформаційному полі.
Дуже обмежене наразі споживання новин, тільки основне і без зайвих подробиць. Дивлюся загалом, щоб розуміти, що відбувається в Україні та світі. Щодо соцмереж, то на них просто не вистачає часу, рідко можу зайти у фейсбук, частіше — в інстаграм, і то це здебільшого пов’язане з роботою.
— Який художній твір змусив вас по-іншому подивитися на звичайні речі?
Наразі читаю книгу «Позбудься звички бути собою. Зміни власне мислення» (Джо Диспенза). Книга примушує багато над чим задуматись і подивитись по-інакшому на звичні речі. Автор пропонує створити нову версію себе і вийти на новий рівень власного життя за допомогою мислення. Варто зважитися ретельно проаналізувати своє життя, переступити межі своєї свідомості — й робити це регулярно.
— Власницею якого твору мистецтва ви б хотіли бути?
За всієї любові та поваги до мистецтва я здебільшого віддаю перевагу людям, стосункам і життю у всій його різноманітності. Найкраще мистецтво — це саме життя. Знати себе, бути власницею свого життя і робити з нього шедевр — це найкраще мистецтво.
