«Я завжди мріяла бути, як мама», — зізнається 13-річна Поліна Громова. І дівчинка вже втілила це прагнення у життя. Поліна — теж акторка й нещодавно вперше знялася зі своєю мамою, Дашею Трегубовою, в іронічному детективному серіалі «Містер і місіс Малишки», побачити який можна з 21 жовтня на телеканалі 2+2.
Viva! поспілкувалася з героїнями нової digital-обкладинки про життя поза кадром, сімейні цінності і те, як підтримувати довірливі стосунки попри різні характери.
Матеріал створено за підтримки Yves Rocher.
— Дашо, серіал «Містер і місіс Малишки» — це ваш перший спільний проєкт з донькою. Що було найскладнішим і найцікавішим під час зйомок?
Я дуже давно хотіла попрацювати з Поліною. Вважаю, що вона дійсно класна акторка. Мені було приємно, коли нам одночасно прислали проби на «Містер і місіс Малишки», запропонувавши зіграти не маму й доньку. Моя героїня — сусідка головних героїв, жіночка з кримінальним шлейфом, яка сидить вдома під арештом з браслетом на нозі. Поліна зіграла доньку Малишків — дуже розумного та яскравого підлітка. Попри те, що стосунки наших героїнь починаються з конфлікту, між ними виникає справжня дружба. Нам з Поліною дуже легко й комфортно працювалося, було багато вдалих спільних сцен, які невдовзі зможуть побачити глядачі 2+2.
— Яку головну ідею серіал несе для вас як акторки, мами?
Як на мене, головна його думка в тому, що родина — потужна сила. Моя героїня не є частиною родини Малишків, але вона дивиться на їхнє щастя і трохи їм заздрить.
— У вашій професії важливо почуватися наповненою, щоб потім віддавати цю енергію глядачу. Що вам допомагає підзаряджатися? Як ви балансуєте між кар'єрою і турботою про себе?
Зазвичай мене найбільше надихають подорожі. На жаль, цього року не вдалося нікуди поїхати. У мене не було відпустки, бо мала багато роботи: два режисерських проєкти і багато акторських.
Також мене надихає й наповнює кіно. У нас з Поліною є багаторічна традиція — з її крихітного віку ми разом дивимося фільми, мультфільми. Коли мультик хороший, я завжди плачу. Так виходить, що ці мультики, які викликають в мене емоції, зазвичай отримують «Оскар» або на нього номінуються. Так було з «Коко», «Клаусом», «Думками навиворіт». Нещодавно вийшла друга частина — я знову ридала. Якщо раніше Поліна намагалася мене втішати, то тепер ставиться до цього з іронією.
Крім того, мене наповнює спілкування з друзями, хороші книги, поезія, мій проєкт «Даша читає». Коли знімаю його, відбувається емоційне очищення.
— Поговорімо і про зовнішній вигляд, який також має значення в акторській роботі. Що для вас головне у б’юті-догляді? Чи маєте улюблені домашні ритуали краси?
Догляд за собою — це також те, що мене наповнює. Я не можу сказати, що приділяю цьому багато часу, але за можливості роблю масажі, ходжу на процедури. А ще більше люблю щоденні ритуали вдома. Маю купу різних засобів для волосся, обличчя, тіла, люблю їхній аромат, цей момент, коли відкриваєш нову баночку… На свою щоденну рутину я витрачаю небагато часу, але очищення ввечері й ранковий догляд — це обов’язково. Я від цього процесу дуже кайфую.
— Як ви ставитесь до макіяжу в повсякденному житті? Чи любите експериментувати з образами поза знімальним майданчиком?
Я в принципі люблю експериментувати і пробувати все нове. Всі на майданчиках знають, що можу порадити щось таке, чого ще ніхто не пробував. Я в цьому питанні піонерка, відстежую всі новинки. Ще багато років тому я приносила на майданчик сухі шампуні. Дуже багато гримерів на той момент навіть не знали про них.
А от з декоративною косметикою я не дуже експериментую, мені цього вистачає на майданчику. Звісно, коли мені потрібно вийти на захід чи якусь подію, я сама вмію наносити якісний мейк і роблю це досить професійно. Так само стабільна щодо волосся: люблю доглядові процедури, але колір і довжину не змінюю. Хоча кілька разів мені доводилося змінювати колір заради зйомок. І це був серйозний виклик для мене, бо звикла бачити себе білявкою.
З макіяжем любить бавитися Поліна, в якої косметичка вже більша за мою разів у три. Вона знає все про сучасні тенденції макіяжу, змалку цим захоплюється, в неї виходить створювати різні образи. У мене збереглися світлини, коли їй було 5-6 років, і це було дуже круто.
— Зняття макіяжу — важлива доглядова процедура. Адже грамотний демакіяж та підбір засобів для його проведення має неабияке значення для здоров'я та краси шкіри. Особливо, коли професія вимагає регулярного мейкапу — фотосесії, інтерв'ю, зустрічі, робота з блогом. Зйомки — це взагалі окрема історія. Яких правил зняття декоративної косметики ви дотримуєтеся та за якими критеріями обираєте засоби? Що для у вас у цьому питанні найважливіше?
Оскільки я дуже багато знімаюся, і для ролі потрібно наносити багато декоративної косметики щодня, то демакіяж — це обов'язкова процедура для мене. Я саме та людина, яка ніколи не лягає спати з залишками косметики на обличчі. НІКОЛИ. За багато років я напрацювала для себе декілька етапів очищення та догляду: спочатку це гідрофільна олія, потім міцелярна вода, потім гель чи пінка для вмивання, тонік, а після них вже наношу сироватку ,крем. Важливо, щоб шкіра була якісно очищена, щоб засоби для зняття макіяжу були натуральними, без агресивних складників, ніжно діяли на шкіру і при цьому ефективно знімали стійкий макіяж. Я люблю знаходити й відкривати для себе нові інноваційні засоби, які виконують кілька функцій одночасно. Останнім часом відкрила для себе рослинну косметику Yves Rocher. І для зняття макіяжу зараз використовую їхній продукт — Желе-демакіяж 3 в 1 з мікроводоростями. Дуже подобається. Він має приємну текстуру, освіжаючий на дотик, дуже гарно та толерантно справляється з демакіжем. Навіть зі стійким. Для моїх потреб та для моєї шкіри — чудовий варіант. І мені також подобається його багатофункціональність — він поєднує ефективність олії для зняття макіяжу та свіжість гелю для вмивання, при цьому ще й гарно зволожує. Шкіра після нього дійсно свіжа й еластична.
Поля, яка полюбляє все новеньке, що я приношу, одразу намагається забрати собі. Тому пояснюю їй, як потрібно доглядати за шкірою, як обирати косметику відповідно до віку, типу шкіри, сезону... Я навіть водила її до дерматолога, щоб спеціалістка пояснила, як і чим користуватися правильно, які продукти підходять лише їй, а які можна використовувати разом.
— А який вечірній б’юті-ритуал ви вважаєте для себе обов'язковим і чому?
Як я вже сказала, після насичених зйомок та нанесення декоративної косметики шкіру потрібно правильно та якісно очистити, а також забезпечити зволоження та живлення. Особливо, якщо це стосується шкіри обличчя, схильної до сухості, як у мене. Оскільки бракує часу на доглядові процедури, то полюбляю нічні креми, маски. Отак, щоб нанести і всю ніч з ним спати. Продовжуючи тему рослинності і натуральності, зараз користуюся крем-маскою 3 в 1 лінійки Hydra Végétal Yves Rocher. Це універсальний продукт — і денний, і нічний крем, і маска. Подобається, що після нанесення на ранок шкіра максимально зволожена та готова до нових мейкапів.
— Як щодо спорту? Які у вас з ним стосунки?
Зі спортом у мене стосунки, чесно кажучи, не регулярні, але дуже цікаві. Я пробую дуже багато різних видів: ходила й досі іноді ходжу на пілон, на стретчинг. Також займалася єдиноборствами. Це для мене був класний заряд енергії, а бонус — шикарна фігура за дуже короткий термін. Звісно, періодично купую абонементи в зал, але займаюсь періодично й обов'язково з тренером, оскільки він може мене мотивувати. У світі сучасних технологій я можу займатися і вдома: заходжу в додаток моєї подруги Аніти Луценко і виконую зарядку, певні вправи. Словом, тримаю своє тіло в тонусі.
— Виховувати доньку-підлітка — це цікавий, але подекуди й непростий етап у житті. Які виклики і радощі приносить цей період?
Мені дуже пощастило з Поліною. Це моя велика безумовна любов.
Попри те, що в неї свій характер, своя точка зору на все, вона досить активна в тому, чого хоче і чого не хоче. Але ми завжди домовляємось. Це був дуже важливий етап в нашому житті, коли ми вчилися домовлятися ще з дитинства, чути одна одну.
Я зараз дивлюся на доньку-підлітка, бачу й ціную в ній щось від мене, а ще більше ціную те, чого немає в мені. Я завжди дуже пишалася, коли бачила в ній риси або вміння, яких немає у мене. Поля — представник наступного покоління. Коли я тільки її народила, то сказала: «Коли ми народжуємо дитину — це ніби Nokia народила iPhone». Цей жарт довго ходив серед моїх друзів. Але так воно і є, сучасні діти набагато прогресивніші за нас. Хоча великої різниці поколінь я не відчуваю. Зараз Поля слухає ту музику, яку в дитинстві слухала я: Queen, Коена.
— Як це — бути справжніми друзями з колишнім чоловіком? Як вам вдалося побудувати теплі стосунки? І які принципи важливі для вас у вихованні доньки, попри розлучення?
Я радію з того, що в Поліни адекватні батьки, які знаходять спільну мову. Не схильна вважати, що люди, яких я обирала у своєму житті, чи які обирали мене, були помилкою. Взагалі не люблю думати, що ми робимо помилки.
Якщо ми з Поліниним татом зустрілися й народили таку неймовірну доньку, значить, це точно не була помилка. Якщо це так, то навіщо нам потрібно стирати щось зі свого життя? Ми не завдали одне одному якогось карколомного болю. Ми просто дуже адекватні люди.
Я щиро вважаю, що велика дружня родина — це дуже круто. До речі, про це й серіал «Містер і місіс Малишки». Про те, коли ми всі поруч, ми підсилюємо одне одного. Так, ми раніше сварилися з Поліним татом, бо в нас дуже важкі характери, але попри все, ми всі підтримуємо одне одного.
— Опишіть Поліну як особистість. Які її риси ви найбільше цінуєте і що вона успадкувала від вас?
Поліна розумна, доросла і була такою з раннього дитинства. Дуже ясно мислить, чітко бачить взаємозв'язки між подіями. Мене це завжди дивувало, коли вона ще маленькою одразу розуміла, що до чого. Вона дуже хороший друг, хороша донька, яка любить всіх членів родини. Саме Поліна, коли в неї з'явився перший мобільний телефон, створила нашу першу сімейну групу. Для Поліни родина — це дуже важливо. Вона обожнює тварин, у нас вже троє улюбленців. Звісно, як кожна дитина вона намагається уникнути того, чого робити не хоче. Але з нею завжди можна домовитись. І ще в Поліни неймовірне почуття гумору, при чому з дитинства. Ми завжди багато сміємося. Гарний смак на кіно на музику, книги, хоча читати вона не дуже любить.
Вона класно працює. Мені особисто було важливо навчити доньку працювати головою, на майданчику, щось робити самостійно. Я завжди прагнула до того, щоб донька була самостійною, щоб вона могла приготувати собі сніданок, і мені заодно, бо я не люблю готувати. Щоб вона не втрачала себе в цьому великому й мінливому світі, щоб почувалася безпечно не лише поруч зі мною, а й сама по собі. Звісно, я намагаюсь створити для неї безпечне й безтурботне дитинство. Думаю, в багатьох сенсах мені це вдалося, наскільки це можливо в умовах викликів пандемією та сучасними реаліями війни.
— Чи хотіли б ви ще дітей у майбутньому? Як ставитеся до розширення родини?
У цьому покладаюся на долю і на те, куди вона мене приведе. Я нічого не виключаю, але й нічого не маніфестую.
— Чи є зараз у вашому житті кохання?
Я поки не готова говорити про особисте. Для мене це зараз не на часі. Лише можу сказати, що в мене все добре, я почуваюся коханою і дуже щасливою жінкою.
— А як змінилися ваші уявлення про стосунки та любов з роками?
Адекватні, класні стосунки — це не лише емоції, а й раціо. Звісно, має бути добре поруч з людиною, але це не тільки пристрасть, страждання, ревнощі, думки постійні, сердечки в повідомленнях. Хоче це теж дуже важливо. Для мене це ще й відчуття спокою, того, що є спільне майбутнє, спільні плани, яких можна досягати разом.
Поліна Громова: «Мамі зі мною ду-у-уже пощастило»
— Поліно, ти вперше знялася разом із мамою в серіалі. Як почувалася на знімальному майданчику? Чи давала мама тобі професійні поради?
На знімальному майданчику я почуваюсь дуже комфортно, оскільки це не перший мій проєкт. Люблю зйомки, це завжди цікаво. Саме з мамою в мене, на жаль, було не дуже багато спільних знімальних днів та не часто перетиналися на майданчику. Тому грала роль, як відчувала.
— Тобі ближче акторська кар’єра чи маєш й інші мрії?
Я завжди мріяла бути, як мама. Мені подобається ця сфера та акторська діяльність. Та останні кілька років я почала шукати себе, розглядати професії, які були б мені цікавими. Спочатку хотіла стати хірургом, але потім зрозуміла, що боюсь крові. Зараз думаю про те, щоб стати в майбутньому психологом. Ця професія, на жаль чи на щастя, буде завжди актуальною.
— Як вважаєш, чим ти схожа на свою маму, а в чому кардинально відрізняєшся?
Насправді ми з мамою дуже схожі у своїх реакціях на події, пережитий досвід чи на побачене. А от зовнішньо ми не дуже схожі. Наприклад, коли приходжу на майданчик, майже завжди ніхто не знає, чия я донька. І це класно, бо можу бути просто собою.
— Мама говорить, що у вас дружні стосунки. Чи маєш від неї секрети?
Я дуже добре запам’ятала, як у дитинстві ми домовились, що ніколи не будемо приховувати будь-що одна від одної та завжди будемо говорити правду. Тому секретів не маю. Вважаю, що я дуже спокійна дитина: не ходжу на підліткові тусовки і не маю поганих компаній, всі мої друзі адекватні. Тому й підґрунтя особливо для секретів у мене немає. Тут мамі зі мною ду-у-уже пощастило.
Чи дружні у нас стосунки? Однозначно так! Вона знає все, що відбувається в моєму житті, бо я люблю ділитись своїми емоціями та думками, мама — це перша людина, до якої я йду з ними.
— Чи є у вас із мамою якісь особливі традиції або ритуали, які ви завжди виконуєте разом?
«Кожного суботнього ранку ми прокидаємося з мамою, робимо масочки для обличчя та готуємо панкейки до чаю та кави», — хотіла б я так сказати, але ні. Це неможливо, тому що графік у мами дуже насичений. Я вже звикла. Але я дуже ціную той час, що ми проводимо разом і кожен такий момент для мене особливий. У нас, до речі, однакові смаки на кіно. Ми обожнюємо горрори, фільми жахів, а комедії — не наш формат.
— Ти сама розпоряджаєшся гонораром за роль у серіалі? На що витратиш зароблене?
Мама чи її помічниця завжди повідомляють, коли приходить зарплатня. Люблю її витрачати на подарунки рідним — мамі, тату, бабусі. Мене дуже тішить, коли вони посміхаються. Звісно, і на якісь свої забаганки можу витратити гроші. В основному це одяг, косметика чи якісь дрібнички. Але цього літа в мене був дуже насичений знімальний графік. Так, відпочити не дуже вдалося, та я змогла накопичити на навушники, які так довго хотіла. Це приємне відчуття та викликає гордість за саму себе.
— Чи є у тебе кумири серед акторів?
Два роки тому я подивилась «Дивні дива» і в захваті від кожного з акторів. Особливо від Фінна Вулфгарда та Міллі Боббі Браун.
— Яка твоя найулюбленіша порада від мами?
Ох, звісно, мама дає дуже багато порад. Це ж її місія. Є багато речей, через які я хвилююсь та іноді панікувала. Мама навчила мене правильно дихати, щоб заспокоїтись. Вона розказала історію, коли під час дайвінгу застрягла в печері, зачепилась балоном і нікого не було поруч. Я не пам’ятаю всіх деталей, але найголовніше — це її реакція на цю ситуацію. Можна ж було легко втратити свідомість і при неправильному диханні втрачати дорогоцінний кисень. Але мама опанувала себе та почала правильно дихати, що дало змогу їй успішно вибратись. Ось такі історії найбільш результативні при вихованні, коли не повчають, а надихають.
Фото: Олексій Швець, Марина Комарицька
Нагадаємо, «Містер і місіс Малишки» — це історія про подружжя Олександра та Марії, ніжних, уважних та люблячих вдома батьків. Проте щойно вони виходять за поріг своєї квартири, слідчий Олександр і адвокатка Марія одразу перетворюються на непримиренних суперників. Безкомпромісне професійне протистояння подружжя створює не лише багато комічних ситуацій, а й серйозних конфліктів.
Серіал на замовлення телеканалу 2+2 зняла продакшн-студія SFERA FILM.
Режисер: Дмитро Лактіонов
Оператор: Олексій Цвілодуб.
Автори сценарію: Марк Лимаренко, Артем Кобзан, Андрій Віштак.
Генеральний продюсер: Сергій Кизима.
Шоуранер: Сергій Карпенко.
Продюсери: Дмитро Сафановський, Вадим Червяков.
Виконавчий продюсер: Роман Омельчук.
Дивіться прем’єру серіалу «Містер і Місіс Малишки» вже 21 жовтня о 20:15 на 2+2.
