Нещодавно артист представив нову платівку Noir, яка емоційно продовжує його перший альбом «Драма». Обираючи концепцію, Влад звернувся до кінематографічного стилю нуар, що набув популярності за часів Другої світової війни. Нова платівка CHEEV проводить певну паралель з тим, що переживає наша країна сьогодні, адже альбом записаний також під час великої війни. Співак переосмислив оригінальний жанр, якому властиві песимізм і недовіра, та створив свій Noir, наповнюючи його оптимізмом і надією.
Viva! поговорила з CHEEV про його характер та ліричну душу, а також дізналась, де дівчата-шанувальниці мають шанс зустріти Влада у повсякденному житті.
— Владе, у твоїй ліриці нерідко зустрічаються слова «самота», «печаль», «сни», «любов». Це пов'язано з самовідчуттям?
Це повʼязано з настроєм альбому Noir. Можливо, саме так я відчував, коли писав його. Але ж іноді за цими словами ховається щось неочікуване. Люблю той факт, що «Печаль» — моя найвеселіша пісня.
— Які ще слова для тебе багато значать?
Залежить від настрою історії, яку хочу розказати в пісні. Слова окремо — це просто частина словника. Вони розкриваються саме в контексті та їх значення може змінюватись.
— Більшість слухачів знають тебе завдяки пісні «Гарно так». Ти казав, що не вважаєш її найкращою з написаних тобою. А яка найкраща?
Зараз моя улюблена пісня — «Чекай». І як це зазвичай буває, вона не дуже популярна. Загалом займатися музикою — це для мене пошук «ідеальної» пісні. Але, думаю, що її буде знати неможливо і не потрібно, бо саме після цього я зупинюсь і перестану розвиватись.
— Ти для себе вже «хакнув» секрет успіху «Гарно так»? Зрозумів, як саме вона зробила з тебе зірку?
Вважаю, що вона просто зʼявилась в потрібний час. В якомусь сенсі їй просто «пощастило». І ще в ній є та сама магія, яка завжди є в хітах. Текстові і музичні хуки, які зачепили стільки багато людей.
— Чи був у тебе страх сцени?
Так, я з самого дитинства боявся сцени, бо був сором’язливим хлопцем. І так сталося, що поступово вибив цей страх з себе. Постійно виступаючи і набираючись досвіду, я став себе відчувати на сцені, як вдома.
— Які події найбільше на тебе вплинули?
Глобально нічого. Але кожен день дрібниці змінюють мене. Це можуть бути зустрічі з новими людьми, відкриття нової музики, перегляд фільму. Як губка, я вбираю в себе новий досвід щодня.
— Як ти розумієш поняття «дім»?
Дім — це місце, де ти можеш бути самим собою, а після роботи скоріше хочеться повернутись саме туди.
— Ти по життю меланхолік?
Можна й так сказати. Але не думаю, що всі ми ділимось лише на декілька психологічних типів. У нас намішані різні риси. У мені меланхолії, можливо, більша частина, але це не все. Я люблю меланхолію в музиці, тому що там вона дуже добре передається слухачу.
— Що ти робиш найкраще і що — найгірше?
Краще за все я роблю яєшню, гірше всього — прибираю (усміхається).
— Для тебе важливо бути впізнаваним? Чи достатньо, щоб люди знали лише твою музику?
Особисто мені взагалі не важливо, щоб мене впізнавали. Адже я займаюсь музикою не заради того, щоб покрасуватися на сцені і потішити своє самолюбство. Але коли стаєш більш відомим і в тебе розростається команда, ти хочеш робити все ще більш професійно. А з великою впізнаваністю легше це дозволити собі.
— На яких дівчат ти звертаєш увагу?
З першого погляду неможливо побачити внутрішній світ дівчат, тому, звісно, завжди перше, на що звертаю увагу — зовнішність. Окрім цього, мені просто важливо відчувати себе комфортно, не грати роль відомого співака Чіва, а бути просто Владом.
— Ходиш на побачення?
Останній рік у мене був повністю забитий роботою без вихідних, і половину часу я провів у турі Україною. А кому потрібен хлопець, якого ніколи нема вдома?
— Де з тобою можна познайомитись?
У черзі в АТБ (сміється).
— Піти у відрив — це про тебе? Чи ти за здоровий спосіб і стиль життя?
Враховуючи мій характер, обрати шлях артиста — це вже піти у відрив. А взагалі це не про мене.
— Життя CHEEV — це нескінченний… Продовж фразу.
Моє життя — нескінченні американські гірки, а я досі в ньому не пересилив страх висоти.
Фото: Michael Fedorak
