Не так давно Ольга Сумская презентовала свою первую коллекцию одежды RIDNA — с картинами Екатерины Белокур вместо принтов. Для многих поклонников актрисы это было неожиданным, впрочем, как оказалось, Ольга всегда мечтала быть именно дизайнером.
"Якщо є мрія, треба її здійснити. Можливо, вас це здивує, але з дитинства я мріяла бути художником-модел’єром і зовсім не акторкою. Мої шкільні зошити були змальовані моделями одягу, а мамочка турботливо зберігала всі мої ескізи. Я любила промальовувати найдрібніші деталі, хотіла створювати історичні костюми для театру і кіно. Перша швейна машинка у мене з`явилась в 14 років — батьки подарували її на день народження, знаючи моє захоплення шиттям. Яка ж я була щаслива! Свої перші блузки, костюми, плаття, піджаки і навіть пальто я шила мамі, а вчилась кроїти і збирати до купи вироби самотужки, завдяки журналам мод, бо інтернету тоді не було. А змалечку на літніх канікулах мене віддавали до бабуні в село і я обожнювала спостерігати, як шумить старенька машинка Зінгер, бабуся шила на ній фартухи для замовників, а мені було доручено бігати до клієнтів і продавати вироби по 5 карбованців за пару!" — рассказала Ольга
Рівненьку строчку навчила робити саме бабуся Параска, мама мого тата, завжди казала мені, що шиття заспокоює нерви. Мала рацію! Коли я почала зніматись в кіно, завжди втручалася в процес пошиття костюму, чим трохи дратувала художників. Я знала, який колір і фасон мені найбільше пасує, в театрі допрацьовувала деталі, сама шила капелюшки, сумочки, чим дуже дивувала колег. На першу свою зарплату звісно ж, придбала електричну німецьку швейну Нойман, могла цілодобово поратись біля неї, насолоджуючись процесом. Маю цілу колекцію розкішних, раритетних тканин, а нещодавно друзі подарували мені сенсорну сучасну швейну машинку, та мої дві старенькі теж зберігаю, як артефакт.
Публикуем несколько интересных высказываний Ольги, посвященным ее первой коллекции одежды.
- Про украинскую живопись и Катерину Белокур
Тема українського живопису одягу завжди бриніла в душі. Ще з дитинства пам’ятаю щасливі дні, коли мій батько, В’ячеслав Сумський, малював пензлем, аромат олійних фарб у хаті. Вдома маємо велику колекцію татових картин (пейзажі, портрети, копії картин видатних художників). Саме тато передав тремтливе ставлення до живопису, часто розповідав, яка велич і краса навколо нас, він малював часто з натури, брав мольберт на природу, а я насолоджувалась процесом. Вдома є навіть портрет Тараса Шевченка, який батько намалював з любов’ю до генія української поезії. Я часто переглядаю картини Миколи Пимоненка, Костянтина Трутовського, Тараса Шевченка, Опанаса Рокачевського, Катерини Білокур, Марії Приймаченко і думаю про те, аби сьогоднішнє покоління більше знало про цих геніїв українського мистецтва. Тому і виникла ідея запозичити елементи живописних сюжетів минулого для сучасної колеції одягу. Млію від старовинних картин і речей, які зберігають свою енергетику, сорочок, коралів, баламутів, строїв. Це і є справжня Україна.
- Про стиль
Для мене стильна жінка — це, в першу чергу, особистість. Адже одяг не повинен затьмарити харизму жінки, її індивідуальність — навпаки ,має її підкреслити. Мені здається, смак в людині від народження. І тут я згадую один випадок...Якось ми вели з чоловіком, Віталієм Борисюком, День Харкова, і ввечері виходячі з готелю, зустріли у ліфті легендарну Людмилу Гурченко, вона була теж з чоловіком. Людмила Марківна пильно подивилась на мене, наче щось згадуючи, ми привітались і раптом вона промовила: "О! А я вас знаю, Сумская! Я как раз сейчас еду на эту улицу!" Потім подивилась на мого Віталія і додала: "Деточка, у вас хороший вкус!" Кращого компліменту годі й чекати.
- Про вышиванки
Вишиванки в моєму гардеробі займають почесну позицію .Українські намиста також. По-перше, мені це личить, я можу іноді виглядати набагато цікавіше в стильній українській сукні і гердані за якусь пані в діамантах. Бо національний одяг треба вміти носити, має бути постава, а головне — бажання одягати цю красу! В українському одязі жінка розквітає, вона справжня, одразу видно її внутрішній світ. Я знаю багатьох моїх дуже заможніх подруг, які з великим задоволенням сьогодні одягають стильний український одяг. Бо він на часі, в тренді, як ніколи! Наші дизайнери підкорюють світові подіуми і ми пишаємося ними.
- Про название первой коллекции
Коли думала, як назвати колекцію, назва народилась одразу — RIDNA. Варіанів не було. Просто в душі було саме це слово, і ніяке інше. Я одразу зрозуміла, що це знак. Так повинно бути.
- Про вдохновение
Натхнення — річ мінлива. Аби його відчути, треба налаштуватися, зібратися з думками. Або воно приходить миттєво.І треба одразу скористатися цим моментом. Коли я раптом відчуваю якусь деталь костюму, я швидко її замальовую, аби не забути. Так колись прийшла ідея сукні-плахти, дуже зручної у повсякденному житті, яка, до речі, приховує всі недоліки фігури і робить пишну жінку стрункішою. Саме ці моделі з’являться в моїй колекції. Сьогодні взагалі час ідей, вони на вагу золота!
- Про коллекцию RIDNA
Колекція «RIDNA» для жінок різного віку. Адже, якщо згадати наші українські традиції, одяг передавали з покоління у покоління. Сорочку мами або бабусі так приємно одягати, адже в цих речах колосальна енергетика від наврочування. Я пам’ятаю, що моя бабуся вшивала різні літери і знаки в сорочки, шматочки трав у малесеньких торбинках, я питала, для чого це, на що вона відповідала, що мовляв від недоброго ока. Тож, найголовніша родзинка нашої з Марією колекції — це оберіги, які будуть вишиті з вивороту на сукнях: на добро, на вдале заміжжя, на щастя і гарну жіночу долю. Тому в наших сукнях теоретично можна зустріти свого судженого, зустріти справжнє кохання. І носити наші вироби можна і юній дівчині, і зрілим жінками, тому буде міні, міді і максі.
Фото: Ольга Велигора
