Герой АТО Сергій Храпко: Родина в реабілітації та поверненні до життя - це чи не найголовніше

Це 15 надихаючих історій про мужність та силу духу ветеранів АТО й паралімпійців, які втратили частини тіла, але не втратили жаги до життя.

Сьогодні - розповідь про героя із надзвичайною силою волі, чудовим почуттям гумору й життєрадісною усмішкою - ветерана АТО Сергія Храпка, який з оптимізмом дивиться у майбутнє й знаходить підтримку в дружині та дітях. Усі кошти з продажу журналу підуть на психологічну реабілітацію та спортивне протезування ветеранів АТО.

Ветеран 30-ї механізованої бригади Сергій Храпко втратив на Світлодарській дузі ліві руку й ногу. Лікарі не давали йому жодних прогнозів, а він пережив близько 20 операцій, навчився віджиматися й присідати, став на протез і на власному прикладі довів, що кохання й жага до життя здатні робити фактично неможливе. 

У знімальному павільйоні непорушно сидить надзвичайно вродлива жінка. У неї великі сіро-зелені очі й темне волосся по плечі. Жінка щиро усміхається і одночасно ніяковіє від журналістів та камер.

«Я – Наталя, дружина Сергія Храпка. Дуже приємно», – вітається красуня.

Вона мимоволі примружує очі й пильнує за чоловіком. Ненав’язливо, ніжно і дбайливо – наче це й не турбота, не клопіт, а її природній стан і потреба – бути поруч і йти пліч-о-пліч.

На фото: Олександр Мордерер, фотограф; Тетяна Рубльова, арт-директор студії Олександра Мордерера; Сергій Храпко

Обкладинка нового спецвипуску журналу «Viva! Переможці». Придбати спецвипуск можна в кіосках із пресою в усіх містах України, крім зони АТО й АР Крим. Усі кошти з продажу журналу підуть на психологічну реабілітацію та спортивне протезування ветеранів АТО.

Друга частина соціального мультимедійного проекту  «Переможці» - спільна робота команди Телевізійної служби новин ТСН на телеканалі 1+1 та Viva! Лучший журнал о звёздах.

Проект «Переможці» - це і вражаючі фото, створені Олександром Мордерером і Тетяною Рубльовою, і відеоарт з неймовірними кадрами зі знімального майданчика, і цикл сюжетів новин ТСН, і спеціальний благодійний випуск журналу VIVA! Переможці.

У кадрі – люди з необмеженими можливостями, ветерани АТО та паралімпійці, які втратили частини тіла, але не втратили сили духу! 15 нових надихаючих історій про мужність та перемоги над собою, над болем, над обставинами.

Партнерами «Переможців» стали: Андрій Мацола, засновник Центру практичної допомоги захисникам України AXIOS, Міністерство закордонних справ України, Національний паралімпійський комітет, благодійний фонд «Серце воїна», Клініка доктора Валіхновського, туристична компанія «Феєрія», RunUkraine, організатори візиту Ніка Вуйчича в Україну агенція Key Strategy, дизайнер Андре Тан.

Наші досягнення: За перший рік існування проекту ми здійснили всеукраїнський та світовий виставковий тур. Виставка відвідала 15 країн та 18 міст. За цей час більше 20 млн людей дізналися про проект.

Спецвипуск «Viva! Переможці 2» - 15 надихаючих історій про ветеранів АТО та паралімпійців, які втратили частини тіла, але не втратили сили духу й жаги до життя.

«Команда Viva! сьогодні представляє новий спецвипуск «Viva! Переможці», який став логічним продовженням мультимедійного проекту «Переможці». Благодійний номер вже можна придбати в кіосках преси по всій Україні», - сказала головний редактор журналу Viva! Іванна Слабошпицька.

Усі кошти з продажу журналу підуть на психологічну реабілітацію та спортивне протезування ветеранів АТО.

16 травня 2015 року життя цієї напрочуд милої жінки поділилося на «до» та «після»: у цей день Сергій потрапив під страшний обстріл на передовій, його евакуювали до Харкова, але гарантій на життя ніхто не давав.

«Коли я приїхала у шпиталь, чоловік був у реанімації. Без свідомості, у важкому стані. Лікарі розводили руками і радили мені триматися», – розповідає Наталя.

Боротьба за життя в родині Храпків – це приклад надлюдської мужності та цілющої сили любові. За півтора роки Сергій пережив близько 20 операцій, втратив ліві ногу і руку, мав декілька реампутацій, а ще – десятки уламків від ворожої міни у тілі.

«Обидві ампутації у Сергія високі. Руки́ має сантиметрів п'ять, а ноги нема зовсім – його протез кріпиться спеціальним поясом до живота. Проте після поранення у нашому житті майже нічого не змінилося – чоловік допомагає мені з хатніми справами, багато уваги приділяє дітям. Я щаслива й кохана, поруч зі мною родина – а що ще треба для повного щастя?» – підсумовує Наталя.

Спираючись на металеву ногу, Сергій Храпко підходить до невеликого дивана у знімальному павільйоні, обережно сідає поруч із дружиною і вже сам розповідає свою неймовірну історію боротьби за життя.

На фото: Тетяна Рубльова, арт-директор студії Олександра Мордерера; Сергій Храпко

Нога на ремонті

«Мені повних 39 років. Я – киянин. В АТО призвали взимку 2015 року – це була четверта хвиля мобілізації. Мене розподілили до 30-ї механізованої бригади, я обійняв посаду оператора-наводчика БМП-2.

До війни займався продажем шкільних та дитячих меблів. На мене, до речі, й досі чекають на роботі, але я вагаюся: не хочу нікого підводити чи дезорієнтувати, адже після поранення на більшість колись звичних речей я витрачаю значно більше часу. Крім цього, зараз я серйозно розмірковую над відкриттям невеликої власної справи.

Добре пам’ятаю день, коли дивом залишився живий. Це було 16 травня 2015 року. Ми стояли в селищі Луганському, що на сумнозвісній Світлодарській дузі. Ворог гатив крупнокаліберними мінами. Тоді був поранений наш вогнеметник: я саме збирався надати йому допомогу, аж раз - страшний ривок, і 120-міліметрова міна вибухнула поруч із нами. Вогнеметник, на жаль, отримав повторне поранення й загинув на місці. А я став важким 300-м (пораненим. – Ред.).

На фото: Тетяна Рубльова, арт-директор студії Олександра Мордерера; Сергій Храпко

У мене на той момент була повністю зібрана індивідуальна аптечка. Після вибуху я ще був при свідомості і одразу почав говорити хлопцям, де лежать ножиці й джгути, як їх треба накладати. Далі все було, як у тумані: мене кудись несуть, потім я ніби в Артемівську, згодом відкриваю очі, а мені кажуть, що я у Центральному військовому шпиталі в Києві.

З’ясувалося, що з «нуля» (передова АТО, сіра зона, яка повноцінно не контролюється жодною зі сторін. – Ред.) мене доправили в реанімацію харківського шпиталю, де я жодного разу не приходив до тями.

Що не матиму більше лівої руки, я знав практично одразу. А от із ногою було значно складніше – уже в Києві лікарі сказали, що є великий ризик сепсису, тому: «Або нога – або життя». Пам’ятаю, як дружина намагалася мені пояснити, що відбувається – мабуть, за порадою лікарів Наталя жартувала, що нижню кінцівку взяли на ремонт і скоро мають повернути.

Фото: Олександр Мордерер

На фото: Соломія Вітвіцька, куратор проекту; Сергій Храпко

Підтримка родини

Кохана ніколи не нарікала. Вона мужньо прийняла мене новим. Ми намагаємося бути поруч і розуміємо одне одного з півслова. Взагалі родина у реабілітації та поверненні до життя – це чи не найголовніше. Останню операцію мені зробили у грудні 2016 року, я рік не протезувався, бо мав виведену стому (зовнішній канал порожнистого органа, сформований хірургічним шляхом. – Ред.), тому спеціальні пояси від протеза не могли кріпитися на живіт. Мій шлях до найпростішого стояння на протезі був по-справжньому тернистим – без підтримки родини я б його не здолав. Ми виховуємо з дружиною двох дітей: 8-річного Єгора і 3-річну Катрусю. Коли я отримав поранення, донька була ще зовсім маленька, а от син вже міг ставити запитання – цікавився, наприклад, якою буде моя нова рука. Від дітей я не приховую, що був поранений на війні – без подробиць кажу про обстріл та «бомбу». Певен, вони підростуть і зрозуміють, що не тільки тато, а й тисячі інших українських чоловіків боролися за їхнє світле і мирне майбутнє». 

Фото: Олександр Мордерер; Тетяна Рубльова, арт-директор студії Олександра Мордерера

Обкладинка нового спецвипуску журналу «Viva! Переможці». Придбати спецвипуск можна в кіосках із пресою в усіх містах України, крім зони АТО й АР Крим. Усі кошти з продажу журналу підуть на психологічну реабілітацію та спортивне протезування ветеранів АТО.

На фото - команда проекту: Ростислав Валіхновський, Тетяна Захарченко, Олександр Мордерер, Андрій Ушенко, Тетяна Рубльова, Андрій Мацола, Андре Тан, Єлизавета Мерешко, Олександр Сарабун, Соломія Вітвіцька, Іванна Слабошпицька, Юрій Дмитренко, Роман Торговицький, Анна Гвоздяр

Друга частина соціального мультимедійного проекту  «Переможці» - спільна робота команди Телевізійної служби новин ТСН на телеканалі 1+1 та Viva! Лучший журнал о звёздах.

Проект «Переможці» - це і вражаючі фото, створені Олександром Мордерером і Тетяною Рубльовою, і відеоарт з неймовірними кадрами зі знімального майданчика, і цикл сюжетів новин ТСН, і спеціальний благодійний випуск журналу VIVA! Переможці.

У кадрі – люди з необмеженими можливостями, ветерани АТО та паралімпійці, які втратили частини тіла, але не втратили сили духу! 15 нових надихаючих історій про мужність та перемоги над собою, над болем, над обставинами.

Партнерами «Переможців» стали: Андрій Мацола, засновник Центру практичної допомоги захисникам України AXIOS, Міністерство закордонних справ України, Національний паралімпійський комітет, благодійний фонд «Серце воїна», Клініка доктора Валіхновського, туристична компанія «Феєрія», RunUkraine, організатори візиту Ніка Вуйчича в Україну агенція Key Strategy, дизайнер Андре Тан.

Наші досягнення: За перший рік існування проекту ми здійснили всеукраїнський та світовий виставковий тур. Виставка відвідала 15 країн та 18 міст. За цей час більше 20 млн людей дізналися про проект.

Спецвипуск «Viva! Переможці 2» - 15 надихаючих історій про ветеранів АТО та паралімпійців, які втратили частини тіла, але не втратили сили духу й жаги до життя.

«Команда Viva! сьогодні представляє новий спецвипуск «Viva! Переможці», який став логічним продовженням мультимедійного проекту «Переможці». Благодійний номер вже можна придбати в кіосках преси по всій Україні», - сказала головний редактор журналу Viva! Іванна Слабошпицька.

Усі кошти з продажу журналу підуть на психологічну реабілітацію та спортивне протезування ветеранів АТО.