Схоже, разом із Борисом Нємцовим померла і надія на зміни та демократичне майбутнє його країни.
Не може такого бути! Такою була реакція українців та осудної частини росіян на вбивство Бориса Нємцова біля стін Кремля. Незважаючи на агресивну зовнішню та внутрішню політику влади, ніхто не очікував, що в Росії почнуть відкрито усувати головних опонентів Путіна, людей з міжнародним авторитетом і вагою в суспільстві. Та й Борис Нємцов здавався своїм прихильникам надто щасливим, невразливим, надто живучим, щоб померти.
«Один із найживіших людей, кого мені доводилося бачити. І найбезстрашніших. Добра пам'ять. А ви, будьте прокляті, вурдалаки», – написав у Фейсбуці Борис Акунін, адресуючи прокляття вбивцям. Андрій Макаревич, чиє прізвище часто сусідило з прізвищем Нємцова в російських списках «ворогів народу», так прокоментував загибель лідера опозиції: «Боря був дуже світлою і чесною людиною. Якості (особливо друге) для політика практично неможливі. Земля йому пухом».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гітлер, Сталін, Путін: фобії відомих диктаторів
Ми його дуже любили. Хоч би що відбувалося, він був для нас прикладом. Це горе неможливо передати. Не знаю як пережити, як підтримати дітей. Тепер я маю бути вдвічі сильнішою», – написала мати двох дітей Нємцова Катерина Одинцова. Ксенія Собчак висловилася, як завжди, емоційно: Це був мій друг... Суки! Борю я знаю навіть довше, ніж знаю. Він любив, сміючись, розповідати історію про те, як катав мене на саночках у Давосі під час важливої татової зустрічі... Потім ми стали друзями – він захоплював мене внутрішньою свободою. Казав, що думав, ніколи делікатно не мовчав. Був чесною, іскристою, яскравою людиною. Жив стрімко та помер як справжній борець».
Багато хто з оточення Нємцова зауважує: політик знав про те, що останні кілька років ходить по лезу бритви. Ось як описує Михайло Саакашвілі останню зустріч із російським опозиціонером, яка відбулася у Києві за кілька днів до трагічної смерті: «Ми пообідали, і він розповів мені про марш у Москві. Цілком природно, я запитав його: чи не боїться він за свою безпеку, особливо зараз. Він відповів, що Путін живе за поняттями та його, Бориса, як колишню посадову особу навряд чи посадять надовго. Я його перебив і сказав, що він повинен більше побоюватися отрути в келиху червоного вина, яке тримає в руці, аніж арешту. Але побачивши вираз його обличчя, я відразу зрозумів недоречність жарту».
Вся річ у тому, що Борис Нємцов уже давно зрозумів: його можуть отруїти, застрелити чи, у кращому разі, кинути за ґрати за першим забаганням господаря Кремля. Проте він вирішив йти до кінця. «Я розумію, що особливо вибору я не маю. Я перебуваю в тій колії, з якої вже неможливо вибратися... Я не хочу виглядати якимось малодушним боягузом і, наприклад, емігрувати. Для мене репутація серед моїх близьких, друзів та знайомих має велике значення. Виглядати боягузом, який кудись зник, зник, я не хочу».
Водночас він, безперечно, переживав за своїх рідних: що буде з його близькими, якщо з ним щось станеться? «Кожного разу, як я дзвоню мамі, вона голосить: «Коли ти припиниш лаяти Путіна? Він тебе вб'є! І це цілком серйозно... Вона реально боїться, що він мене може вбити найближчим часом через мої виступи – як у реальному житті, так і в соціальних мережах...»
Політик від Бога та мами
Борис Нємцов народився 1959 року у Сочі у ній чиновника Юхима Нємцова і дитячого лікаря Діни Ейдман. Коли хлопчику виповнилося сім років, батьки розлучилися, і він із матір'ю та сестрою Юлею переїхав до Горького. Жили небагато, враховуючи заробітки радянських лікарів, але все ж таки не бідували, оскільки батько Бориса підтримував їх матеріально і часто забирав сина погостювати до себе в Москву. Закінчивши школу із золотою медаллю, Борис вступив на радіофізичний факультет Горьківського державного університету. Після вишу молодий фахівець почав працювати у місцевому НДІ, паралельно підробляючи репетитором англійської мови.
У СРСР вже на повну ходу йшла горбачовська Перебудова, і мама-лікар залучила свого сина до екологічного руху, який і став для нього перепусткою у велику політику. «Мама моя – дитячий лікар, і вона намагалася мене від науки відсунути та долучити до боротьби проти атомної котельні, яку у нас будували у Нижньому Новгороді. Вона сказала: дисертація зачекає, ти маєш захистити нас від мирного атома у кожному домі», – згадував Борис. 1990 року його було обрано депутатом, тоді ж відбулося його знайомство з Борисом Єльциним. Однак по-справжньому вони зблизилися під час серпневого путчу 1991-го. Німцов тоді приїхав до Москви з родиною відпочити, а в результаті взяв участь в обороні Білого дому. Завдяки цьому і відбувся його прорив у політичну еліту Росії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жерар Депардьє: подробиці інтимного життя та дружби з Путіним
Після перемоги сил реформаторів та остаточного розпаду СРСР Нємцов виявився єдиним політиком із Нижнього Новгорода, якому президент Єльцин міг беззастережно довіряти. Так, 32-річний вчорашній співробітник НДІ став нижегородським губернатором.
«У важкі 90-ті, коли я був губернатором, мені якось довелося особисто рекламувати винищувачі МІГ-29. На місцевий авіазавод замовлень не надходило, робітників звільняли, ми укладали контракт на постачання літаків індійської армії. Щоб довести, що наші винищувачі є абсолютно безпечними, я сам піднявся в повітря на МіГ-29. Було дуже страшно! Ролик я озвучував англійською мовою, ми його втюхали індусам, ті уклали контракт на постачання 20 літаків – тоді це було дуже круто. Ми зберегли робочі місця. Нижегородські роботяги мене поважали», – згадував політик один із епізодів свого губернаторства. Упродовж 90-х саме прізвище Нємцова найчастіше називали, коли заходила розмова про приймача Єльцина на пост президента Росії. Але, як знаємо, старший Борис зробив вибір на користь іншого кандидата. Нині все частіше можна почути, що з розстрілом Нємцова Росія остаточно поховала своє майбутнє як демократичної та європейської держави.
Закоханий у жінок та життя
«А ще він був гарний! Справжній чоловік!" – так сьогодні пишуть про Бориса Нємцова тисячі жінок та дівчат різного віку та професій. Він справді подобався жінкам і був першим російським політиком, який не намагався здаватися святим. Про те, що у більшості радянських та пострадянських керівників були і є коханки, таємні дружини та позашлюбні діти народ знав завжди і розповідав про це анекдоти. Німців же завжди відкрито заявляв про свої стосунки з тією чи іншою жінкою, вважаючи це одним із проявів принципу відкритості та чесності.
Зі своєю першою та єдиною офіційною дружиною Раїсою Нємцовою Борис розписався ще під час навчання у Горьківському університеті. У них народилася донька Жанна. Пізніше, вже як нижегородський губернатор, Нємцов познайомився з місцевою журналісткою Катериною Одинцовою. Молодий політик допоміг дівчині знайти гроші на дорогу операцію, яка врятувала їй життя. Коли Катерина одужала, вони почали зустрічатись. 1995-го та 2002-го Одинцова народила Німцову сина Антона та дочку Діну. Причому, за словами Бориса, виключно з власної ініціативи. «У нас із нею завжди були складні стосунки – злети та падіння, постійні вибухи. Ми весь час стикалися, хоча я неістерична та компромісна людина. Я не люблю, коли жінка ламає мене через коліно і не миттям, то катанням хоче чогось добитися. Я й так щодня йду на роботу, як на війну. І коли приходиш додому, хочеться спокою та комфорту. А якщо живеш, як на вулкані, це не адреналін, це перебір. Тому з Катею ми лише зустрічалися, разом відпочивали у Туреччині, Німеччині. Зі мною непросто…», – так описував стосунки з Одинцовою Нємцов
І, нарешті, останньою громадянською дружиною Бориса та матір'ю його молодшої дочки Софії (народилася 2004 року) стала політичний секретар Ірина Корольова. Напрочуд, але Нємцову вдавалося з усіма своїми колишніми коханими підтримувати теплі дружні стосунки. Швидше за все, тому що він ніколи їм не брехав і ніколи не забував підтримувати їх матеріально. Нємцов мав свій сімейний кодекс честі. «Я не розумію, навіщо людям мучитися, вдавати, що у них все добре, особливо якщо вони займають якесь становище в суспільстві, а насправді вони один одного тихо ненавидять і знущаються один з одного. На який біса це все треба? Я знаю, що так живе дуже багато людей. У мене поза шлюбом народилися Антон і Діна, і я вирішив про це розповісти, бо хотів, щоб мої діти мали моє прізвище. Я повинен був визнати батьківство, я його визнав як нормальний мужик», – так пояснював свої вчинки Борис.
Нємцов пишався своїми дітьми, стверджуючи, що у спілкуванні не така важлива кількість проведеного з ними часу, як якість. «Я не ути-шляху тато, просто намагався виховувати їх своїм прикладом», – зізнавався Борис. Його старша дочка Жанна закінчила Московський державний інститут міжнародних відносин і зараз веде економічну програму на телеканалі "РБК". «Коли у нас почалося неподобство з девальвацією рубля, я не став читати аналітику, а зателефонував рідній дочці. Вона мені досить виразно все розповіла», – пишався Борис. Син Артем захоплюється комп'ютерними технологіями та намагається організувати свій бізнес. «Антон хоче бути Цукербергом», – жартував Борис. Дві найдрібніші, за словами батька, дочки Діна і Софія поки що тільки розвивають свої творчі здібності. Діна пише вірші, а Софія співає. Політик пишався тим, що на одному із вокальних конкурсів його молодшу дочку відзначила сама Пугачова. "Вони всі різні, але всі здатні", - говорив він про дітей.
Бажаючи зробити комплімент лідеру опозиції, Нємцова часто називали головним мачо російської політики, проте він завжди протестував проти такого визначення. «Мачизм» – це коли ти використовуєш чоловічі якості, щоб укласти жінку в ліжко та довести, який ти крутий, як ти сам від себе тягнешся. Я не мачо. Так, секс люблю і не можу собі відмовити. Але я нормальний мужик і не колекціоную жінок. Багато разів закохувався – це правда. І продуктом кохання ставали діти», – пояснював Борис.
У ніч, коли було вбито Бориса Нємцова, Катерина Одинцова прокинулася від дзвінка у двері. Пізніше вона зрозуміла - дзвінок їй тільки здався, а священик пояснив, що це душа Бориса приходила прощатися з близькими. «Дочка вчора ввечері говорила мені, що вважала батька невразливим і була впевнена, що він переживе нас усіх. І в якомусь сенсі вона має рацію, – написала Катерина на своїй сторінці. – Є люди, яких неможливо вбити, бо, вмираючи, вони стають безсмертними».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Володимир Путін: колишня дружина, коханки та кохані жінки диктатора
Ярослав Степаненко
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найгучніші секс-скандали у політиці: Путін, Лукашенко, Шварценеггер
Слідкуйте за нашими новинами у соцмережах: Viva! у Facebook
