Зірка Х-фактора - Олег Кензов про нову дружину: Поруч із цією жінкою я нічого не боюся

Про те, що Олег Кензов пішов від дружини з дитиною, не говорили лише ліниві. Викладене в Мережу зізнання співака в коханні нової обраниці лише підлило олії у вогонь. Градус думок та коментарів зашкалював: хтось звинувачував Олега та Наташу у всіх смертних гріхах, хтось підтримував їх у бажанні створити нову родину. Весілля наших героїв стало черговою темою для обговорення. «У цій історії немає ангелів та демонів. Просто ми дуже любимо один одного і хочемо бути разом», – зізнаються закохані у своєму відвертому інтерв'ю, більше схожому на сповідь.

- Наташа, Олег, вітаю! Розкажіть, як пройшло весілля. Чи вдалося так, як запланували?

Наталя: Насправді ми взагалі нічого не планували. Буквально за два дні все вирішили. Поверталися з Донецької області, де Олег мав концерт, і подумали: все, робимо весілля! Це було в ніч із суботи на неділю. Кілька днів пішло на підготовку. Підключили друзів, подруг: одна з Дубая прилетіла, інша – з Дніпропетровська, і ми всі швидко організували: знайшли дівчину, яка веде виїзні церемонії, вибрали декор, підшукали ресторан… І вже у вівторок відбулося свято.

- А що з вінчальним вбранням, теж за один день вибрали?

Н.: Ні, сукня та кільця були куплені ще місяці півтора тому. Взагалі, ми щотижня збиралися одружитися. Тільки виберемо дату – все зривається: приходить пропозиція щодо роботи. Не відмовлятись же! (Усміхається). Так ми переносили дату весілля разів чотири.

Олег: Ми навіть жартували: іншим людям робимо весілля, а собі не можемо.

Н.: Просто щоразу ми намічали весілля на вихідний день, щоб усім було зручно – і нам, і гостям. А потім я зрозуміла, що у вихідний ми її ніколи не зіграємо, бо усі урочистості планують на ці дні. А ось вівторок – якраз! Я прочитала, що це хороший день - число 22 приносить удачу, до того ж він припав на Місяць, що росте. Загалом, за феншуй все - як треба. І справді, свято вдалося, і майже експромтом.

О.: Після того, як ми за півтора дня організували все – від арки до торта, церемоніймейстера та місця проведення, у мене навіть з'явилася ідея відкрити весільну агенцію.

- Так, і ви займалися б не тільки організацією весіль, але і їх проведенням.

О.: Логічно. Я б не тільки ведучим був, а й співав би. А Наталка грала.

– А хто в нас Наташа?

О.: Вона діджей, досить іменитий – DJ Madonna.

Н.: Причому «назвив» мене сам Олег (посміхається).

О.: Так, вона для мене найкращий діджей у світі! І не тільки для мене – крутіше за неї в цій галузі немає нікого.

Н.: Коли ми тільки познайомилися, Олег казав: от зароблю мільйон і одружуся з Мадонною. А я йому: «Навіщо чекати на мільйон? Коли ти співаєш, я готова на все!

О.: Наташа така яскрава, ефектна! І настільки класно працює із публікою. Від неї походить така енергетика, що просто завмираєш, коли вона грає!

– Зазвичай, люди енергійно рухаються під музику діджея. А ти завмираєш?

О.: Виявляється, так. Справа в тому, що я взагалі ніколи не танцюю. У нас із Наташею навіть пісня є «Чоловік не танцює» – Наташа написала музику, а я – слова.

– То у вас справжній творчий тандем?

О так. Зійшлися, так би мовити, на музичному ґрунті.

Н.: Ми працюємо в одному клубі, там же й познайомились.

– Хто у вашій парі безперечний авторитет?

О.: У нас Наташа – шия, а я голова. Я слухаю свою кохану абсолютно у всьому: для мене вона зразок мудрості. Взагалі вважаю, що чоловік за своєю природою дуже примітивна істота – він не дає життя. Його місія досить непряма: запліднив яйцеклітину – і все. А життя зароджується в жінці, вона відчуває якісь речі, які нам не дано зрозуміти за своєю природою. Я впевнений, що тільки чоловік, який слухає свою жінку, здатний досягти успіху. Згадайте історію, за тріумфом кожного великого чоловіка стоїть його жінка. Вважається, що так міркують підкаблучники. Але я нічого образливого в цьому не бачу.

- Олегу, ти не боїшся, що після публікації інтерв'ю до тебе прилипне ярлик «підкаблучника»?

О.: Чесно? Поруч із цією жінкою я нічого не боюся. Я впевнений у собі, як ніколи. Наталя - ось мій справжній тил. Поруч із такою жінкою я почуваюся всемогутнім.

– Як давно ви разом?

Н.: Вісім місяців.

- Ви познайомилися, коли ти ще був одружений?

О.: Офіційно я був одружений, на розлучення ще не подавав. Але на момент знайомства з Наталкою я вже близько півроку не жив зі своєю дружиною. Насправді ініціатором звільнення з родини був не я. Ми часто сварилися, і моя екс не раз говорила, щоб я йшов. Від рішучого кроку мене тримала дочка, яку я дуже люблю. Але на чергову репліку піти, я так і вчинив. І вже не повернувся. А для дружини це виявилося несподіванкою. Мабуть, потай вона сподівалася, що я передумаю. Якийсь час я жив сам, доки не зустрів Наталю, свою половинку.

- Ти бачишся з донькою?

О.: Бачусь, наскільки мені це дозволяють.

- Ви з Наталкою обговорюєте цю проблему?

Н.: Ні. Я намагаюся не втручатися у цю ситуацію. Хоча мені трохи незрозуміла позиція колишньої дружини. Не як скривдженої жінки, яка може рвати та метати, ненавидіти і мене та Олега, а як матері. У мене теж є дитина, їй вісім років. І з колишнім чоловіком у нас є абсолютно інші стосунки. Він ходить із сином гуляти, їздить із ним відпочивати, забирає його погостювати у свою нову родину. І нехай я хвилююся 30 разів – це все-таки чоловік, який може не побачити, забути погодувати, у нього дитина може захворіти чи впасти, – я не маю права позбавляти її батьківства.

Взагалі я впевнена, що тільки від мудрості та дипломатичності жінки залежить, чи нормальні її стосунки з колишнім чоловіком. Втім, час все розставить на свої місця.

О.: Так, час згладжує усі кути.

Н.: Ми сподіваємося, що вона знайде свою людину і буде з нею щасливою.

О.: Я бажаю їй зустріти такого та полюбити по-справжньому.

Н.: По-жіночому я розумію її: важко, коли йде чоловік. Деякі дружини розмірковують: «Та кому він потрібний? Погуляє та прийде». Так само було з нею. А коли Олег таки пішов, реакція – шок. Тому кажуть: не можна відпускати чоловіка чи проганяти його далі за спальню.

– Напевно, історія ваших відносин активно обговорюється. Ви і заручини широко висвітлили в соцмережах, та й весілля не приховували від громадськості. Як люди коментують події?

О.: Тішить те, що до нашої пари неможливо бути байдужим. Нас або люблять, або ненавидять. Думки розділилися: ой, як погано, як аморально та жахливо піти з сім'ї! Лають мене і розлучницю-Наташу. Друга половина в Мережі радіє за нас і вітає, визнає, що ми створені одне для одного.

Н.: Просто люди судять за фотографіями, які ми виставляємо в Інстаграм, у соцмережі, і роблять із цього свої висновки. Я, наприклад, ніколи не позиціонувала себе як ангел – білий та пухнастий. Мені завжди подобалася якась чортівня в образі, у поведінці. Звичайно, фото «ню» я не виставляла на загальний огляд, але додати частку епатажу, еротики – чому б і ні? Мені це подобається, і я не бачу в цьому нічого поганого. А люди одразу: «Ось такі, як вона, і розбивають сім'ї, з нею все зрозуміло!» Але ніхто не знає, чим я живу, що в мене на душі, що я за людина...

– А як складаються стосунки Олега із вашим сином? До речі, як його звати?

О.: Лукас. У нас чудові стосунки. Раз так сталося, що я разом з його мамою, маю виконати свою місію і виростити сина.

- Ви живете разом?

О.: Так, звичайно, і я проводжу з Лукасом дуже багато часу, навчаю його всьому, що знаю сам. А ще він мій найвідданіший шанувальник – із задоволенням слухає мої пісні.

Н.: Лукас від Олега не відходить ні на крок. Якщо я сама приходжу додому, він одразу: «А де Олег?» У них дуже теплі та довірчі стосунки.

- Ви хочете спільних дітей?

О.: Я вважаю, що дітей має бути багато. У будинку має завжди грати легка музика та звучати дзвінкий дитячий сміх.

Н.: Коли до нас приходять друзі з сім'ями, в якийсь момент схаменуться: «А де Олег?» - "Де купа дітей, там і Олег". Найкращого батька для наших дітей не знайти. Я теж люблю дітей. Напевно, іншого сенсу в житті я не маю. Робота, кар'єра, успіх, гроші, курорти – без них все втрачає сенс.

О.: Я хочу від Наташі дітей. Та хоч сто! Аби вона витримала.

Н.: Ну так, Олегу добре говорити, адже йому не виношувати і не народжувати (посміхається).

О.: Ну, як це – ходити вагітною, я ще можу приблизно уявити, адже я скинув 25 кілограмів. Важив 110, а зараз 85. До речі, набув гарної фізичної форми завдяки Наташі. Після відходу з сім'ї я впав у відчай – жодного спорту, нормального харчування, режиму – ні сну, ні спокою. Запустив себе. Вагу я скинув, але став якимсь кволим, в'ялим. І Наталка сказала: «А ну, відіжміться». І я ледве віджався 15 разів. Так стало соромно! Я ж у спорті більшу частину життя провів, займався боксом. А зараз я не просто віджимаюсь не менше 30 разів, то ще й Наташу на себе саджаю.

- А де Ви живете? У кого з вас є квартира, визнайте?

Н.: Ні в кого (сміється).

О.: Ми якраз зараз вирішуємо житлову проблему. Я хочу дім, а Наталя – квартиру. А потім уже й хата. Тож будемо квартиру купувати.

Н.: Я просто вже жила у приватному будинку і знаю, що це таке: то дах тече, то стік забився, то газ відключили, то світло згасло…

О.: А я, навпаки, хочу реалізувати себе як чоловік: вийшов – газон підстриг, щось підпиляв, підфарбував, полагодив…

- І все це ти вмієш робити?

О.: Так, у 14 років я вже на будівництві працював. Тому вмію і розчин, і цемент, і бетон замішувати, і зроблю кладку, і поломку усуну. Тим більше, зараз відкриваєш Інтернет, а там тобі покроково пояснюють, що і як робити. Раніше треба було осягати «науку» самому чи переймати досвід від батьків, старших товаришів. Тепер все простіше. Мені недавно треба було дах перекрити руберойдом, все вийшло – дах не тече.

- Наташа, ось це чоловік! І пісню заспіває та дах перекриє!

Н.: А ще гарний, талановитий, добрий. Я навіть не мріяла про такого чоловіка!

О.: Мені пощастило з Наталкою. Знаєте, я раніше не хотів змінюватися, вважав, що я такий, який є, і миріться з цим. Але заради коханої жінки я захотів змінитись. Поруч із нею хочу бути краще. Без неї спати не можу, їсти не можу. Я жити без неї не можу!

Фото: Дмитро Гончаров

Тетяна Вітязь

Слідкуйте за нашими новинами у соцмережах: Viva! в Facebook