Нецензурні вислови стали супроводжувати наше життя з початком повномасштабної війни. Вже нікого не дивують діти, які співають пісні про Вову чи вказують напрям руху руському кораблю. Зараз ми спостерігаємо таку собі легалізацію лайки. Чому так відбувається, що робити з цим після війни та чим замінити нецензурні вислови – розповіла практикуюча психологиня, ведуча «Ранку у Великому Місті» на ICTV у діджитал-проєкті «Що робити, якщо…» від Нового каналу Юлія Зорій.
- Матюк як громовідвід
– Перебуваючи в постійному напруженні від війни наша психіка намагається захистити себе від зриву й неконтрольованих емоцій. Людині часто буває складно підібрати слово зі звичного лексикону, щоб описати свої враження та відчуття, а гостре слівце добре справляється із цим завданням. Таким чином, у нинішніх обставинах табуйована нецензурна лексика виконує захисну функцію для психіки. Це своєрідна швидка розрядка для нервової системи, – пояснює Юлія Зорій. – Крім цього ще відбувається емоційне єднання, що допомагає нашій психіці. Коли ми чуємо, як хтось матюкається, на підсвідомості впізнаємо стан цієї людини і приєднуємося, бо відчуваємо те саме.
- Лайка після війни
– Чи залишаться з нами матюки після перемоги, звісно, залежить від нас самих. Бо зараз лайка допомагає психіці й виконує функцію так званого заспокійливого, коли то справді необхідно. Проте коли ці слова втрачають емоційне забарвлення, вони втрачають і свою силу. І, напевне, найкраще буде залишити їх війні, а в мирний час дотримуватися культури мовлення, – радить психологиня. – Ба більше, вже зараз ви можете вигадати власні вислови, якщо без гарячого слівця поки що обійтися не виходить. Замініть їх кумедними українськими приказками, прислів’ями, окремими словами-замінниками. Вони і звучать інакше, і напруження знімають краще, і викликають усмішку.
Отже, коли людина перебуває у стресі, і їй потрібно миттєво вилити емоцію, то нецензурне слово дає можливість позбутися агресії швидше. Але ми не повинні забувати, що і війна, і матюки не є нормою нашого життя. Те, що зараз виконує захисну функцію, не має ставати частиною нашого звичного лексикону. Бо ж ми матюками не розмовляємо, а ситуативно позначаємо надзвичайний емоційний стан.
