Як бути бездоганною дружиною та успішною бізнеследі й при цьому насолоджуватися життям, не вигоряти й щоденно робити нові маленькі відкриття — розповіла в інтерв’ю Катерина Соловчук.
— Катерино, ви поєднуєте бізнес та роль мами й дружини. Яких правил ви дотримуєтесь у бізнесі та вихованні?
Мене вчили мої батьки, а я, своєю чергою, вчу своїх дітей бути відкритими, чесними, не порушувати законів карми. Та вчиняти з людьми так, як хочеш, щоб вони чинили з тобою. Я сама дотримуюсь принципів чесності та прозорості у спілкуванні з оточенням і з собою. Наприклад, є жінки, які займаються лише родиною. Вони можуть у цьому повністю реалізуватися й почуватися щасливими. Це виходить у них гармонійно. Я не можу. Без енергії, яку надає мені ведення бізнесу, я почуваюся, як квітка без води. Це моя внутрішня потреба і моя особливість. І я не брешу собі. Я беру і поєдную. Бо знаю, що встигну все, хоча часом і доводиться працювати в режимі нон-стоп.
— Як до цього ставиться ваша родина?
Сьогодні чоловік підтримує мене, за що я дуже йому вдячна. «Свого часу ти так багато уваги приділяла родині, зараз — твій час. Рухайся та розвивайся!», — говорить він. У нас двоє діток. А я дуже амбітна та енергійна. У мене від народження талант до бізнесу, я завжди намагаюся рухатися вперед та вдосконалюватися. Коли народилася донечка, я захопилася малюванням, а потім — шиттям. Створила свій власний бренд одягу. Хоча в мене не було ані художньої, ані дизайнерської освіти. Паралельно я закінчила аспірантуру й отримала ступінь кандидата економічних наук.
— Дорослі рідко прагнуть навчатися нового?
Це не про мене. А ще за багато років я навчилася робити те, що часом не хочеться, але потрібно, щоб рухатися далі. Бо з мого досвіду: не хочеш та пручаєшся новому, але воно все одно тебе наздожене, й чим пізніше — тим болючіше.
— Як ви все поєднуєте?
Мені було дуже складно. Але я люблю, коли складно, мене не лякають труднощі, радше, навпаки, але… у певний момент переді мною постав вибір: кар’єра чи виховання двох маленьких дітей. І я обрала родину. Це все на тлі карантину, потім почалася повномасштабна війна… Звичайно, я переживала, чи зможу «повернутися» у професію. Але сьогодні знаю, що можливо все, було б бажання. Я знову розвиваю свій бренд одягу Solove, у мене є попит та замовлення. Бо те, що ми створюємо, — це дуже якісний одяг поза часом. Я б сказала навіть так: ми пропонуємо якість Dior за ціною Zara (усміхається).
— У вас багато помічників?
Ні. Є лише жінка, яка тричі на день прибирає наш будинок. Уся інша робота — на мені. У дитинстві бабуся часто говорила: треба вміти все, але не все робити (усміхається). Під час повномасштабного вторгнення ми не залишали Україну. Ми були в Козині, це поруч із Васильковом. Часом наш будинок здригався від обстрілів. До нас переїхало дві родини з дітьми і моя вагітна кума. Я розуміла, що в цей момент можу допомогти тим, що дам прихисток і безпеку людям. Ми прожили два місяці разом. Мені здається, що весь цей час я провела на кухні. Бо потрібно було всіх нагодувати. І це мене рятувало у психоемоційному плані. Бо було дуже мало часу на читання новин. Це було схоже на гастромедитацію (усміхається). Вже потім мої друзі зізналися: «Катю, ми завжди думали, що ти в нас тільки красива. Ми думали, що у тебе вдома хтось готує» (сміється). Тобто всі мої помічники — це я. І так, я не надлюдина. Я не встигаю все, що планую. Іноді закінчую готувати борщ о 12 годині ночі.
— Що вмієте готувати?
Я вмію готувати все. Мені це подобається. Коли я була маленькою, готувала бабуся, і в мене не було потреби це робити. Готувати я почала, коли вийшла заміж. Пам’ятаю, як телефонувала мамі та просила рецепти голубців, тоненьких млинців. У мене все виходило з першого разу. Борщ я вміла готувати так, як готує моя мама, але перевчилася так, як готує мама чоловіка (усміхається). Моя донечка обожнює гречану кашу, син любить борщ, голубці, відбивні, картопляне пюре. Тож у нас постійно дома є і перше, і друге. А коли приїздить у гості моя мама — у нас дні млинців.
— Ми з вами торкнулися небезпечної смачної теми. Як при таких уміннях ви залишаєтесь стрункою й тендітною?
Я завжди була стрункою. На початку війни я заїдала стрес, і це дало свій результат. Позбутися зайвих кілограмів допоміг чарівний пендель. Мені зателефонувала Світлана Третякова, співзасновниця закритого жіночого клубу The One in a Million, і сказала: «Ми влаштовуємо грандіозну красиву та благодійну подію — Віденський бал у Києві. Ти танцюєш!». Я отетеріла, бо не танцювала сто років. Так, у школі я бігла в мороз на заняття з танців, брала участь у конкурсах. Але коли це було?.. «У мене немає на це вільного часу», — відповіла я. «Не вигадуй», — почула я у відповідь. Коли прийшла на перше заняття, мені було складно. Я зрозуміла, що не зможу танцювати, якщо буду так гарно обідати. Тож почала їсти двічі на день і півтора місяця ходила на заняття щодня. Дефіцит калорій дав хороший результат — я справді схудла. І тепер у мене нове захоплення — танці. Зараз вивчаю румбу. Непросто, але я бачу результат, і це надихає.
— За такої завантаженості важливо добре висипатися.
Я сплю мало, це не є добре. Мати гарний вигляд мені допомагають правильне харчування, спорт (я займаюся двічі на тиждень пілатесом) і танці. Вони додають мені енергії та сили. Також я вживаю БАДи. Вони дуже корисні, коли вам трішки «за вісімнадцять». Приймаю їх систематично. Якщо тиждень пропускаю, почуваюся не дуже. А ще у мене цілий арсенал масок для обличчя. Роблю їх після 12 ночі, бо просто не маю іншого часу на це.
— І, певно, крапля нових парфумів Whisper of an Angel by S & T Parfums… Чим новий аромат відрізняється від попереднього?
Усім! Це як інь і янь. Новий аромат Whisper of an Angel by S & T Parfums насичений природним афродизіаком, дарує відчуття елегантності та грайливості. Його головний інгредієнт — ангеліка, рослина, здатна приносити у світ красу й енергію. Перші ноти аромату огорнуть вас ніжним теплом, адже лабданум, відомий своєю здатністю заспокоювати, створює відчуття абсолютної гармонії та спокою.
— Що допомагає зберігати гармонію у стосунках із чоловіком?
Терпіння й робота над собою. Коли в одній родині два лідери, то хтось має бути трошки меншим. І це важливо вчасно зрозуміти (усміхається). Цьогоріч ми відсвяткуємо 14 років від дня нашого весілля. Я дуже ціную, що мій чоловік підтримує мене у прагненні розвиватися та вдосконалюватися і, коли потрібно, може поступитися.
— Чоловік дає поради у веденні бізнесу?
Часом він говорить мені: «Ти забагато хорошого бачиш там, де його немає». І справді, у своїх рожевих окулярах я часто намагаюся розгледіти світло в кожній людині, дати ще один шанс. Іноді цього не потрібно робити. У таких випадках я глибоко видихаю та віддаляюся. Бо в такій ситуації щоразу програє людина, яка не виправдала надії. Адже вона звикла підзаряджатися від тебе й думала, так буде завжди. Я ніколи ні на кого не тримаю зла та образ. Відпускаю та дякую за досвід.
— Що прагнете прищепити своїм дітям?
Уже сьогодні я вчу дітей правил ведення бізнесу. У сина є навичка бізнесу від народження. Влітку він планує варити кукурудзу та продавати її, і це тільки один із варіантів. Я завжди підтримую прагнення діяти. А також намагаюся зараз закласти в дітей розуміння та повагу до праці. Зокрема, чужої праці. Донести, що поганих професій не буває. Моя донечка дуже творча. Вона малює, шиє, танцює, захоплюється фігурним катанням. Я пояснюю їй, що сучасна жінка має встигати все. І в сім’ї, й у бізнесі. Й показую це на власному прикладі. Нещодавно вона сказала мені: «Давай створимо бренд взуття?» — «Давай! Малюй моделі, а потім шукатимемо виробника», — відповіла я. Важливо не задавити мрію та ініціативність щось створювати та робити ще в дитинстві.
— Повертаючись до слів вашої бабусі. Що ви вмієте, але не робите?
Вмію шити, але не шию. Вишивати не вмію, не вистачає терпіння (сміється). Вмію робити ремонт, можу поклеїти шпалери або розписати стіни. Можу приготувати торт на «5 поверхів». Людина може навчитися всього. Було б бажання!
— Як боретеся з вигорянням?
Зараз мені легше, я багато танцюю, це надає енергію. Раджу всім жінкам займатися танцями, навіть якщо вони ніколи не танцювали й помилково думають, що в них не вийде. Іти й учитися. Бо це музика, енергія та відчуття себе. Також мені допомагають медитації, піші прогулянки біля річки під музику природи. Інколи гуляю босоніж по землі. Це дає змогу збалансуватися і повернути собі цілісність. Бо все починається з себе. Ти не зможеш дарувати енергію оточенню, якщо її немає в тобі. Треба її акумулювати в собі, розпалювати цей вогник і нікому не давати його загасити!
