Цей захід став унікальним завдяки своїй інноваційності й щирій атмосфері, яка сприяла відкритим дискусіям, пошуку спільних рішень і розвитку нових партнерств. Він не лише зібрав лідерок різних сфер, але й став простором, де жінки та дівчата могли підтримати одна одну, знайти однодумиць і обговорити найважливіші виклики, з якими вони стикаються під час війни.
Серед учасниць форуму були жінки-ВПО, що втратили свої домівки та бізнеси, але не опустили руки та наразі успішно розвиваються як підприємиці, зокрема і завдяки тому, що долучилися до освітнього проєкту «ЗМІСТ», започаткованого ГО «Нові Українські Наративи». Ця ініціатива впроваджується за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) — гнучкого й оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації, а також використання ключових можливостей миробудівництва.
Про освітній проєкт, який сприяє подолати виклики війни
Освітній проєкт «ЗМІСТ» створений не лише для того, аби жінки та дівчата-ВПО мали змогу отримати знання, що потрібні їм для самореалізації, а й знайти коло однодумиць, отримати психологічну підтримку.
Президентка ГО «Нові Українські Наративи» Любов Правдіна розповіла про виклики, з якими зіштовхнулась команда освітнього проєкту для жінок-ВПО «ЗМІСТ»
Президенка ГО Любов Правдіна:
«Коли ми розпочинали роботу над освітнім проєктом "ЗМІСТ", ми зіштовхнулися з двома викликами. Перший виник після попередніх консультацій з представницями нашої цільової аудиторії — це неготовність жінок до нових знань, до навчання. Вони ніби поставили життя на паузу і не мали мотивації до саморозвитку і руху вперед. Другий виклик — це практично одночасна поява багатьох освітніх проєктів для жінок-ВПО, нам потрібно було зробити наш проєкт справді потрібним і корисним, аби він став затребуваним. Вихід ми знайшли — створили таку навчальну програму, яка з перших лекцій давала натхнення та нові сенси, більшість наших викладачів та викладачок — це сертифіковані коучі, які давали не просто знання, а оцю наснагу до життя, яку багато хто втратив».
Жінки, що опинилися у нових місцях та обставинах, потребують не лише просвіти — їм необхідно формувати нове коло спілкування. «ЗМІСТ» допомагає в цьому.
Одним із результатів освітнього проєкту «ЗМІСТ» стало створення ком’юніті зі 6800 жінок-ВПО
Комунікаційна менеджерка Юлія Катюха розповіла:
«У межах проєкту "ЗМІСТ" ми організовували й провели 7 офлайн-воркшопів в різних регіонах України. У кожному новому місті, де ми проводили наше навчання, до нас приходило все більше учасниць. Це нас дуже мотивує і свідчить, що ми все робимо правильно. Ще один наш спільний здобуток — це той нетворкінг, який нам вдалося організувати. Ми маємо групи в регіонах, загальний чат учасниць. Там дуже багато корисного. І це залишиться їм і по закінченню проєкту».
Любов Правдіна та Юлія Катюха — частина команди проєкту «ЗМІСТ»
Важливість жіночого лідерства під час війни
Форум під модерацією Тетяни Шерман, сертифікованої коучині, почався з панелі «Роль жінок і воєнні виклики в Україні» та обговорення гендерних змін.
Під час першої панелі форуму-дискусії представниці державного сектору, бізнесу та громадськості обговорили роль жінок і воєнні виклики в Україні
- Перша панель
Наразі очевидно, що трансформація жіночого лідерства відбувається: близько 60% нових бізнес-проєктів в Україні під час війни ініційовані або очолюються жінками, жінки опановують професії, що раніше вважалися суто чоловічими, долучаються до лав захисників та захисниць. Ці зміни важко не помітити, але постає питання їхньої глибинності та швидкості.
Ірина Рубіс, голова ГО «Післязавтра», співзасновниця Biasless, стратегиня з питань різноманіття, інклюзивності та гендерна активістка, підкреслила, що, попри те, що війна справді сприяє змінам у сприйнятті «жіночих» і «нежіночих» професій, питання гендерної рівності на керівних посадах залишається надзвичайно актуальним — тут зміни відбуваються дуже повільно:
«Попри те, що суспільство дорослішає, у лавах ЗСУ багато жінок, — що саме по собі свідчить: патріотизм не має гендеру, професіоналізм не має гендеру, а місце жінки там, де вона хоче, — в лідерстві "скляна стеля" нікуди не зникає».
Ірина поділилася результатами дослідження, в якому взяла участь понад тисяча жінок. Згідно з ним, 50% респонденток вважають себе готовими до відповідальності та здатними творити зміни, проте майже третина учасниць зазначили, що їхній професійній реалізації заважає брак впевненості (29%), а також сміливості й рішучості (28%).
Ці результати, на думку експертки, є показовими, оскільки вони вказують на необхідність змін у вихованні та освіті, починаючи з гендерно упереджених підручників, та створенні сприятливого середовища для жіночої самореалізації.
«Тому усі наші програми направлені на те, щоб прибрати "скляну стелю" щонайперше в наших головах та формувати у жінок думку: "Я достатня" (в освіті, компетенціях і для самореалізації)», — зазначила експертка.
Важлива деталь: цьогоріч жінки більше, ніж торік, почали дбати про стан свого здоров'я (45% проти 37% у 2023 році) і більше часу приділяти собі (18% проти 13% торік), і це дуже тішить.
Психологиня проєкту для жінок-ВПО «ЗМІСТ» поділилася своїми спостереженнями щодо стану ментального здоров’я українок під час війни
Катерина Гольцберг — дитяча і сімейна психологиня, президентка Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів, зазначила, що справді наша стресостійкість підвищилася завдяки природним адаптивним механізмам. Однак важливо допомагати собі самостійно та шукати таку допомогу, зокрема у спільнотах. Вони мають потужний психотерапевтичний ефект, оскільки, коли ми знаходимося серед людей, які переживають схожі труднощі та емоції, можемо відкрито ділитися своїми почуттями без страху осуду, це дуже підтримує.
«Зрілість — це вміння жити в умовах невизначеності, — наголосила Катерина. — І цьому потрібно вчитися: планувати та давати можливість тим, хто поряд, вірити у ці плани. Це те, що дає жінці можливість формувати опору».
Марина Гуральчук, співзасновниця та CMO компанії ISD (Inclusive Space Developer) — приклад неабиякої стійкості жінки-лідерки. Її бізнес, що до великої війни активно розвивався (експорт до 20 країн, масштабні проєкти, соціально значуща продукція), був зруйнований вщент. Марина зізналася, що їй знадобився рік на ментальне відновлення. Зараз вона щиро впевнена: дати собі можливість оговтатись — надзвичайно важливо. Неможливо відроджувати бізнес, знаходячись в емоційному занепаді.
Сьогодні, коли компанія Марини знову працює та зростає, вона говорить, що відчуває великі зміни як у собі, так і в ком’юніті:
«Я бачу готовність жінок зібратися і робити те, що раніше не робили. Зараз вони присутні на позиціях, які раніше вважалися суто чоловічими, відкривається багато жіночого малого і середнього бізнесу. Я дуже вірю, що ці підприємиці підростуть і незабаром будуть переважати у великому бізнесі».
Під час форуму учасниці змогли обмінятися досвідом, отримати інсайти, натхнення та нові контакти
Розвиток бізнесу в кризових умовах та можливості для жінок
- Друга панель
Учасниці другої панелі, зокрема Ксенія Печерська, менеджерка напряму розвитку підприємництва БФ «Жіночі можливості в Україні», Олена Собко, власниця виробництва натуральної косметики, та Оксана Войнаровська, власниця йога-студії, говорили про можливості, які існують для жінок-підприємиць, та ділилися досвідами.
Ксенія Печерська, консультантка з соціального підприємництва Національного проєкту «Дія.Бізнес», розробниця та тренерка програм для запуску та розвитку бізнесу, керівниця консалтингової агенції, поділилася інформацією про міжнародні донорські та українські урядові організації, які надають підтримку жінкам-підприємницям. Серед них — Агенції регіонального розвитку, програми «Дія.Бізнес», ООН Жінки в Україні, Всесвітній банк, програми Естонської ради у справах біженців та багато інших. Ксенія рекомендує підписуватися на новини різних донорських організацій, щоб оперативно дізнаватися про нові грантові конкурси та інші можливості підтримки й подаватися так часто, наскільки це можливо.
«Ніщо так не надихає, як реальні історії реальних людей», — сказала Тетяна Шерман, попросивши Олену та Оксану розповісти свої історії.
Учасниці проєкту «ЗМІСТ» поділилися своїми історіями успіху
Олена Собко, власниця косметичного бізнесу та ВПО з Енергодара, поділилася своєю історією адаптації та пошуку нових можливостей у складних умовах, які принесла війна. За фахом хімкиня, Олена ще до початку повномасштабного вторгнення зайнялася виробництвом косметики, прагнучи створювати безпечні й ефективні засоби для себе та своїх дітей. Навіть під час виїзду з окупації, де вони з чоловіком залишалися пів року, вона взяла з собою інгредієнти, які їй доставили перевізники з підконтрольних Україні територій, долаючи усі перепони. Оселившись на новому місці, Олена відразу повернулася до роботи над створенням продукції й стала шукати можливості для розвитку.
«Я багато вчилася впродовж цих двох років, — розповідає вона. — Отримала сертифікат, який дозволяє виготовляти професійну косметику, дипломи косметолога і трихолога, бо потребувала глибокої інформації щодо шкіри, її проблем і можливостей допомогти з ними впоратись. Навчалася і на декількох курсах "ЗМІСТ". Зокрема, для власного бренду сторінки у соціальних мережах я створила і веду сама, і саме в цьому мені допоміг прослуханий курс цифрової грамотності. Раніше на ці речі не вистачало ні сил, ні знань, а зараз роблю це із задоволенням. Також постійно подавалася на нові гранти. Завдяки одному з них змогла масштабуватись і відкрити свою лабораторію».
Учасниця Оксана Войнаровська розповідає історію свого відродження
Оксана Войнаровська, власниця йога-студії, також родом з Енергодара. Після початку повномасштабного вторгнення вона втратила свій бізнес — мережу магазинів тканин, над яким працювала понад 20 років. Проте ще до війни в Оксани з'явилося захоплення — фейс-йога. Побачивши позитивні зміни на собі, вона закінчила курси тренерок. Це хобі стало її новим бізнесом, який вона тепер успішно розвиває.
«Коли я вирішила відкрити офлайн-студію, адже онлайн-тренерства мені було недостатньо, дуже хотілося бачити жінок та спілкуватися наживо. Я почала шукати можливості. Багато навчалася, подавалася на грантові програми кілька разів, переживала невдачі й плакала, але знову діяла, — ділиться Оксана. — Моя порада: відвідуйте всі навчання та зустрічі, подавайтеся на всі донорські програми. І найголовніше — не бійтеся говорити про свої вміння, експертність і унікальність, адже вона є у кожної. Це дійсно працює. Ось наша сьогоднішня зустріч — це ще один приклад того, як нас надихає оточення і скільки всього корисного можна почути».
Нині Оксана має власну офлайн-студію в Тернополі, яка стала осередком теплого спілкування та турботи про себе.
Історії підприємиць надихнули багатьох присутніх, продемонструвавши, як жінки та дівчата, які були змушені залишити свої домівки й втратили бізнеси та справи всього життя, не тільки відновлюються, але й проявляють лідерські якості, створюючи нові бізнеси.
Наприкінці форуму усі охочі отримали можливість скористатися вільним мікрофоном — це дало шанс поділитися своїм досвідом, представити себе та свою продукцію, розповісти про власні інсайти, виклики і дати поради.
Тож на форумі жінки та дівчата змогли не тільки обмінятися ідеями, але й налагодити нові контакти, що допоможуть у розвитку майбутніх партнерств у бізнесі. Це підкреслює, що соціальний аспект таких заходів є вкрай важливим, адже підтримка одна одної й нетворкінг сприяють зміцненню жіночого лідерства в Україні.
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.
___________________________________________________
Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) — це єдиний глобальний механізм, створений виключно на підтримку участі жінок у процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, — це трастовий фонд за участі багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудови міцного миру. Починаючи з 2016 року, WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 1000 місцевих жіночих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного «Жінки, мир, безпека» і реалізують гуманітарну діяльність у 41 країні світу, які постраждали від кризи.
Фото: ГО «Нові Українські Наративи»/Авраменко Кирило
