Хто ми і які ми? Що для нас свобода? Що ми готові захищати, ризикуючи власним життям? Відповіді на ці питання, які актуалізувала війна, можна знайти відвідавши виставку «Ковчег».
Виставка займає всі шість залів галереї «Хлібня», містить більше ніж 70 робіт і складається з дев’яти персональних експозицій сучасних українських митців: Віри Кулеби-Баринової, Олексія Потапенка, Інни Пантелемонової, Олександра Мельника, Миколи Жулінського, Мар’яна Луніва, Ігоря Романка, Надії Мартиненко та Андрія Котлярчука. Кожен з цих художників є унікальним явищем в українському образотворчому мистецтві, має свій унікальний творчий почерк і стиль, але всі їх роботи об’єднала одна тема – вони поєднують традиції з сучасністю, надають їм нового звучання і перевідкривають для аудиторії.
Мар‘ян Лунів. Аркан. 2019 рік
В одному з перших залів глядача зустрічають роботи чернігівського художника Олексія Потапенка. Його картини – це розповідь про етнографію українців, їх буття, звичаї, обряди, традиції, які рясно прикрашені деталями і характерні українському народу. Майстер запрошує зануритися у минуле нації, пізнати світ навколо себе, краще розуміти своє коріння, дослідити культурну спадщину своєї Батьківщини.
Олексій Потапенко. Меланка. 2020 рік
Фотоекспозиція Андрія Котлярчука запрошує у містичний простір, виштовхнутий за межі невпинного перебігу часу. Унікальний матеріал, що став основою для серії – елементи культури язичницького Полісся, з якими автор зіштовхнувся під час мандрівки тією місцевістю.
Андрій Котлярчук. Поліська Маланка. 2020 рік
Особливим настроєм наповнені роботи Надії Мартиненко. Завдяки використанню традиційних культурних елементів та символів художниця поєднує дух минулого із сучасним світобаченням. Серію живописних полотен, художниця присвятила традиційним, майже міфологічним жіночим образам, позначеним виразним українським колоритом. Бажання наголосити на важливості жіночої сутності в нас час – м’який маніфест життя.
Надія Мартиненко. Вечірній пролісок. 2020 рік (справа). Дари природи. 2020 рік (зліва)
У творчості митців, які представлені в рамках проєкту, Україна займає особливе місце вже десятиліття. Вони розповідають про неї змальовуючи різноманітність нашого повсякдення, наш минуле і теперішнє, стосунки у родині, любов до землі, свої мрії про майбутнє. Український живописний символізм у сучасному культурному діалозі – повноправна складова процесу самовизначеності українського мистецтва, самоусвідомлення і ідентифікації нації.
«Культура завжди була поштовхом до розвитку людини і суспільства, – говорить куратор Леся Кочергіна. – З початком війни ми гостро відчули необхідність активізувати культурний фронт. Кожен з художників які представляють тут свої роботи, – справжній воїн у війні за гідність і волю. Вони об’єднані одним маніфестом – Україна понад усе».
Олександр Мельник. На згарищі. 2022 рік (зліва). Коли заходило сонце. 2019 рік (справа)
Віра Кулеба-Баринова на фоні своєї роботи «Наймичка»
Роботи Ігоря Романко. Золота гора. 2019 рік. Два схили. 2014 рік. Відтинок шляху. 2013 рік
Мар‘ян Лунів. Карпатський пейзаж. 2020 рік (справа). Ліс. 2021 (зліва)
Ігор Романко. Золота гора. 2019 рік
Інна Пантелемонова. Квітка-Душа. Триптих. 2021 рік
Олексій Потапенко. Спокуса. 2014 рік
Віра Кулеба-Баринова. Нічого кращого немає. Центральна частина триптиха
Віра Кулеба-Баринова. Нічого кращого немає. 2009-2010 роки. Ліва частина триптиха
Микола Жулінський. Вечір. 1992 рік
Фото: пресслужба