Оперні твори потребують широкого діапазону, насиченої тембральної палітри та сценічної майстерності. У нашій країні є надзвичайно здібні та професійні оперні співаки, яким вийшло реалізуватися у цьому жанрі. Видання Viva.ua зібрало добірку оперних виконавців, які варті вашої уваги.
Соломія Крушельницька
Соломія Крушельницька - легенда опери не лише в Україні, а й далеко за її межами. Її голос став окрасою найкращих театрів світу та завоював любов мільйонів прихильників. Видатна оперна співачка починала свою кар’єру у рідному Тернополі. Саме там відбувся її дебютний виступ на Шевченківському концерті в хорі товариства «Руська бесіда».
Згодом навчалася у Львівській консерваторії Галицького музичного товариства. А от у Львові Крушельницька вперше виступила в 1893 році в театрі імені Марії Заньковецької. Там співачка виконала партію Леонори в опері італійського композитора Гаетано Доніцетті «Фаворитка».
Соломія постійно прагнула до самовдосконалення й відправилась на навчання в Італію. Там вона покращувала свої навички у викладачки оперного співу Фаусти Креспі та професора Конті. Так, українка почала виконувати оперні арії на концертах. Зокрема, з уст її прозвучали арії з опер «Фауст» Шарля Гуно, «Африканка» Джакомо Меєрбера, «Єврейка» Фроманталя Галеві.
Згодом Соломія стала виступати у львівських театрах, радуючи земляків своїм неперевершеним співом. Так, карʼєра виконавиці стрімко рухалася вгору. Крушельницьку почали запрошували на концерти до Португалії, Польщі, Австрії, Італії, Іспанії, Франції, Єгипту, Аргентини.
Остаточний тріумф українки відбувся в італійському театрі «Ґранде», коли Соломія виконала оновлену версію опери «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні. Глядачі в залі 17 разів викликали артистів ще раз виконати композицію. Натомість сам Пуччіні після виступу відправив Крушельницькій власний портрет, додавши підпис: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».
Загалом Крушельницька виконувала понад 60 партій 8 мовами. Найвідоміші з них: «Пісня Сольвейга» Едварда Гріга, Ne andro lontana Альфредо Каталані, Vissi d'arte та Un bel di vedremo Джакомо Пуччіні, Pace mio dio Джузеппе Верді, Tanto Fu Triste Ріхарда Вагнера. Були в репертуарі співачки й твори українських композиторів: Лисенка, Людкевича, Лятошинського, а також обробки народних пісень. Зокрема, «Ой, летіли білі гуси», «Зажурилась бідна дівчинонька», «Ой, зацвіла червона калина», «Про ніженьки».
У 1920 року Соломія завершила виступати на оперних сценах, виконавши востаннє твори «Лорелея» і «Лоенгрін» в Італії. Після цього зосередилась на камерних концертах, які давала як у Європі, так і в невеличких українських містах. Крушельницька навіть стала першою українською оперною співачкою, котра гастролювала в США та Канаді. У 1929 році Соломія дала останній концерт у Римі, а потім зосередилася на викладацькій діяльності у Львівській державній консерваторії імені Лисенка.
Радянська влада вилучила будинок Крушельницької, натомість у неї залишилась лише чотирикімнатна квартира. До того ж, щоб отримати громадянство СРСР, артистці довелося передати владі свою італійську віллу. Легендарна співачка померла в 1952 році від раку горла.
Олена Гребенюк
Олена Гребенюк володіє вишуканим оперним вокалом, який рідко можна почути. А розпочала виконавиця свій шлях у музиці у Київській консерваторії імені Чайковського. Проходила майстер-класи з оперного співу у Польщі, а також стажувалась у Національній опері України імені Тараса Шевченка. З 1999 року Олена почала працювати у столичному театрі опери і балету для дітей та юнацтва.
Співачка неодноразово вигравала різні фестивалі, зокрема приз «Золота надія» Міжнародного фестивалю оперної та камерної вокальної музики імені Паторжинського. Також Олена отримала Гран-прі на Першому Міжнародному конкурсі «Євро-відео» в Албанії. Упродовж 9 років, до окупації Росією Криму, співпрацювала з Камерним музичним театром Сімферополя.
Упродовж карʼєри Гребенюк випустила диск Le Forze del Destino project з аріями з опер Джузеппе Верді, Джакомо Пуччіні, Анджеліки Каталані. Згодом для Гребенюк поставили оперу-балет Le Forze del Destino, з якою вона виступила в Національній опері України та Київському театрі опери і балету для дітей та юнацтва. Їздила з гастролями до Польщі, Німеччині, Японії.
Гребенюк була членом журі та педагогом з вокалу у популярному шоу «Фабрика зірок». Також вона керувала групою «Привиди опери» у «Шоу №1» на «Інтері». Найвідомішими партіями у виконанні співачки є «Реквієм» Моцарта, «Ріголетто» Джузеппе Верді, «Червона Шапочка» Раухвергера, «Дванадцять місяців» Баневича.
У 2024 році Олена Гребенюк припинила роботу у Київській опері, в якій співала майже 25 років. Віднедавна вона почала працювати у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв.
Павло Гунька
Павло Гунька - знаний оперний співак, завдяки якому українська музика стала частиною світової спадщини. Чоловік народився у Великій Британії у родині українця та англійки. Певний час Павло працював юристом, але відчув у собі тягу до музики. Так, здобував відповідну освіту у Королівській північній консерваторії музики в Манчестері. Пізніше навчався у Швейцарії, де шліфував свої вокальні здібності як соліст опери.
Світову славу Гунько отримав, виконавши твір Бетховена «Фіделіо» в Австрії. Це стало поштовхом до розвитку карʼєри виконавця. Завдяки цьому виступу Павло отримав роботу в Торонто.
Загалом артист виконує понад 30 партій для бас-баритону на 7 мовах з всесвітньо відомих опер. Найкращими у виконанні Гунька вважаються партії Дона Пізаро в опері «Фіделіо», Сімона - у «Флорентійській трагедії», Шігольха - у «Лулу», Клінгзора - у «Парсіфаль».
Павло Гунька зіграв велику роль у поширенні української музики за кордоном. Він створив проєкт «Українські мистецькі пісні», який передбачає оновлене бачення творів вітчизняних композиторів. Виконавець записав понад 1000 мистецьких пісень 26 українських композиторів на дисках. Йдеться про твори Кирила Стеценка, Миколи Лисенка, Якова Степового, Станіслава Людкевича.
До того ж Гунька заснував український хор «Булава», у репертуарі якого є класичні, релігійні та народні твори. Учасники хору виступали з українськими піснями по всьому світі. Натомість в Україну приїхали в 2014 році й дали концерт до 200-річчя Кобзаря. Вони заспівали 13 композицій на слова Тараса Шевченка. Тож Павло Гунька хоч і не жив на батьківщині, але зробив великий внесок у популяризацію українських пісень у світі.
Володимир Гришко
Володимир Гришко - ще одне гучне ім’я серед українських оперних співаків. Навчався у Київському музичному училищі імені Глієра та столичній консерваторії. Під час навчання стажувався у Національному театрі опери та балету. Паралельно Володимир пробував свої сили в різних конкурсах: Міжнародному конкурсі оперних співаків у Марселі, Міжнародному конкурсі вокалістів імені Віньяса, Республіканському конкурсі вокалістів імені Лисенка.
У 1990 році Гришко став солістом Національної опери. Також співак певний час працював у Метрополітен-опері у Нью-Йорку. Невдовзі отримав звання заслуженого та народного артиста України, а ще став лауреатом Національної премії України імені Шевченка.
Володимир Гришко прославився партіями у творах «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні, «Фауст» Шарля Гуно, «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського, «Кармен» Жоржа Бізе, «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка.
Також артист видав кілька компакт-дисків, зокрема з українськими народними піснями, аріями з італійських опер, а також з треками у стилі рок-опери. Зараз Володимир Гришко продовжує виступати, а також дає уроки з оперного вокалу.
Людмила Монастирська
Тяга до музики Людмилі передалась від матері, яка обожнювала співати. Так, вона вступила до Київського музичного училища імені Глієра, а згодом - у консерваторію. У 90-х стала виступати в оперній студії при цьому музичному навчальному закладі. Дебют Монастирської у Київській консерваторії відбувся в опері Миколи Лисенка «Наталка Полтавка». Невдовзі здобула Гран-прі на Міжнародному музичному конкурсі імені Лисенка.
А от у Національній опері України вперше виступила в 2008 році в опері Джузеппе Верді «Аїда». Карʼєра виконавиці стрімко розвивалась, і скоро вона стала виступати за кордоном. Виконувала партію з творів «Тоска» Джакомо Пуччіні у Німецькій опері в Берліні, з «Макбет» - у Королівському театрі, з «Аїди» - у «Ла Скала», одному з найкращих театрів світу, що у Мілані.
У 2012 році виступила в головному американському театрі «Метрополітен-опера» з оперою «Аїда» Джузеппе Верді. Так, українка прославилась на весь світ. Високо оцінили виступ Монастирської й музичні критики, які назвали її наступницею традицій оперних співачок Соломії Крушельницької, Марії Каллас, Монсеррат Кабальє.
Також Людмила активно виконує українські композицї, зокрема «Не питай, чого в мене заплакані очі», «Нащо мені чорні брови, нащо карі очі?», «О милий мій, молю тебе, зоря зійшла, пусти мене». Співачка має звання заслуженої та народної артистки України, а також нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня.
Василь Сліпак
Легендарний оперний співак досягнув висот у музиці, виступаючи на найкращих сценах Європи та світу. А почалось все з львівської хорової капели «Дударик», куди його привів брат. Саме там він познайомився з творчістю таких відомих українських композиторів, як Дмитро Бортнянський, Микола Леонтович, Олександр Кощиця.
Василь співав у капелі «Дударик» понад 10 років, з якою виступав на найкращих сценах світу: у Карнегі-холі, Соборі Паризької Богоматері, Варшавській філармонії, Домському соборі та Едмонтон-молі. Навчався у Львівській національній музичній академії імені Лисенка, а на престижному фестивалі в Клермон-Феррані у Франції виграв Гран-прі і Приз глядацьких симпатій. Це дало можливість будувати успішну карʼєру у Франції та всій Європі зокрема.
Так, Сліпак почав співпрацювати з Паризькою національною оперою. Співак володів унікальними вокальними даними: його тембр мав ознаки контртенору та баритону. До того ж мав ефектну зовнішність, що загалом дозволило артисту стати оперною зіркою. Завдяки виконавцю набули нового звучання партії з опер «Кармен», «Весілля Фігаро», «Аїда», «Дон Жуан», «Фауст», «Князь Ігор».
Виступав у французькому театрі «Аталант», Опері Бастилії, соборі Святої Трійці, палаці Отель-де-Віль, театрі Фейлантс, американському Davenport Studios, швейцарському палаці Больє, британському Королівському будинку опери, Краківській опері та ще багатьох інших престижних світових майданчиках. Водночас Сліпак не забував й про українські пісні. Виконував композиції «Ой зійшла зоря» Леонтовича, «Щаслива будь» Барвінського, «Два кольори» Павличка.
З 2014 року Сліпак організовував акції проти російської агресії у Франції, а через рік почав їздити на Донбас для участі у бойових діях. Воював за Донецький аеропорт, Водяне, Авдіївку. А у 2016 році артист загинув від кулі снайпера на Донеччині. Посмертно отримав статус кавалера ордена «За мужність» І ступеня та звання Героя України.
Юрій Миненко
Юрій Миненко має рідкісний тембр - високий тенор, який дозволив йому успішно реалізуватися в опері. Навчався в Житомирському музучилищі, а потім опановував вокал в Одеській музичній академії імені Нежданової. Певний час викладав у цьому навчальному закладі.
Упродовж 5 років співпрацював з організацією «Укрконцерт», співаючи у Національній філармонії, палаці «Україна», Жовтневому палаці, Українському домі, Національній опері.
Брав участь у різних співочих конкурсах, які неодноразово вигравав. Зокрема, отримав спецпремію «Найкращий контр-тенор» на міжнародному конкурсі оперних співаків у Барселоні, Гран-прі на міжнародному конкурсі імені Солов'яненка, став лауреатом міжнародного слов'янського фестивалю у Парижі.
Миненко успішно виконує твори всесвітньо відомих композиторів: Шуберта, Страделла, Вівальді, Баха, Генделя, Моцарта, а з українських - Бортнянського. Зараз артист гастролює престижними майданчиками Європи.
Сергій Магера
Сергій Магера є лауреатом Шевченківської премії та народним артистом України, який володіє потужним басом повного діапазону. Навчався у Львівській музичній академії імені Миколи Лисенка. Певний час виступав у Львівському театрі опери та балету імені Крушельницької.
Магера демонстрував свій багатий тембр і вигравав перші місця на Міжнародному конкурсі вокалістів імені Монтеверді, Міжнародному конкурсі вокалістів імені Паторжинського, конкурсі оперних співаків за найкраще виконання партії Капулетті в опері «Ромео і Джульєтта», Міжнародному конкурсі вокалістів імені Марії Каллас. Артист виступав на провідних оперних сценах по всьому світі: у Німеччині, Швейцарії, Угорщині, Франції, Голландії, Польщі, США, Данії, Італії, Бельгії.
У репертуарі Магери - виконання Мойсея в однойменній опері Скорика, Ярослава Мудрого - в однойменній опері Майбороди, Дона Базіліо - у «Севільському цирульнику» Россіні, Лепорелло - у «Дон Жуані» Моцарта, Капулетті - у «Ромео і Джульєтта» Гуно, а також різних персонажів в оперних творах Джузеппе Верді. Зараз Сергій Магера є солістом Національної опери України, в якій працює вже понад 25 років.
Фото: «Вікіпедія», Фонд Музею Соломії Крушельницької у Львові, ЦДАМЛМ України, журнал «Музика», «Голос України», «Локальна історія», Salve Music, з соцмереж Олени Гребенюк, Володимира Гришка, Юрія Миненка, «Фотографії старого Львова», ukrmusic.org, «Дядя Жора Company», Національна опера України, Іркліївська територіальна громада, memorybook.org.ua, Wassyl Slipak Foundation, Ida Zenna, телеканал «Україна»
