Нові версії — україномовна на англомовна — присвячені силі українського народу, міцності нашого культурного коду та глибині коріння. Зйомки кліпу відбулися в Італії, в 42-метровому термальному басейні, під керівництвом режисера українського походження Мета Еванса та за підтримки одного із найвідоміших підводних італійських операторів Fabio Ferioli.
Співачка Alina Pash розповіла Viva.ua про зйомки відео, своє життя під час війни і поділилася враженнями від фестивалю Burning Man 2022.
— Аліно, що означає перезапуск пісні «Тіні забутих предків»?
Мені захотілося виточити пісню, аби вона набрала глибших сенсів. Нові версії писалась обдуманіше. За останні сім місяців кожен із нас став набагато свідомішим. Англомовна пісня направлена на міжнародну спільноту, аби доступно розповісти, хто ми є і за що так відчайдушно боремося. А українська – для всіх тих, хто чекав її повноцінно солов’їною.
— Як проходили зйомки відео?
Ми не спали три дні. Режисер Мет Еванс вмістив ці три дні дві абсолютно різні локації — басейн Y-40 став символом потужності та нескінченності української історії, а італійські Доломіти в Alta Badia говорять про висоту нашої культури. Відео в цьому сенсі розвивається вертикально: від 42-метрового термального басейну, занесеного до Книги рекордів Гіннесу, до понад 2500 метрів Альта-Бадії. У зйомках брали участь як українці, так і італійці, об’єднані спільною метою — показати любов та повагу до України. Ви можете собі уявити, що власник басейну брав активну участь у знімальному процесі та не покинув майданчик, доки не був знятий останній кадр! А це на хвилинку 13 годин під водою.
Друга частина, знята в горах, мені нагадала рідні Карпати. Бо підйом на Club Moritzino, де ми ночували, дуже був схожий на підйом на Драгобрат. Загалом я щиро вдячна італійцям, Мету Евансу, моєму другові та наставнику Валерію Топалу, тим українцям, котрі живуть зараз в Італії за їх готовність з головою пірнути в процес та створити щось вагоме для кожного з нас окремо та для України загалом. Мене вразила готовність усіх учасників процесу не зважати на фізіологічні потреби сну, готовність за будь-яких умов реалізувати задумане. Валерій віз з України домоткані сорочки та мою сукню з Національного відбору Євробачення, режисер, оператори та рятувальники були під водою більше 13 годин, акторка Софія мужньо повторювала занурення для кращого кадру чи ходила босоніж в крижаній воді. Ми навіть чекали декілька екстра годин перед зміною локації, аби азот зміг вивільнитися з організму режисера, адже після тривалого занурення з аквалангом дуже небезпечно підніматися в гори. Та і для мене самої це стало неабияким випробуванням. Це перше в моєму житті таке тривале занурення під воду, і я вдячна, що це відбувалося поряд з професіоналами.
— Нещодавно ви були на Burning Man 2022 як гостя та учасниця. Які враження справив фестиваль?
На Burning Man мене запросив канадсько-український кемп Play Alchemist, тому що хотів, аби Україна звучала цього року на найбільшому арт-івенті світу. Представники кемпу та мої друзі допомогли зібрати на квиток в Америку, взагалі зібрати мене туди, адже підготовка, всі деталі — це великий об'єм, адже там своєрідне виживання в пустелі.
Виступ був присвячений темі України. Ми підготували костюми з Лесею Патокою, Марією Коростельовою та 3d-художником з України зробили дуже потужну графіку, яка транслювалася на величезній піраміді посеред пустелі. Цю піраміду можна було побачити з будь-якої точки Burning Man.
Це мій перший Burning Man, і я дуже раділа бачити навколо себе купу української символіки, панування жовто-блакитних кольорів, артів, присвячених Україні. Тож можу сказати, що Burning Man цього року був максимально насичений українською тематикою. Мене це дуже надихнуло. Розуміння того, що навіть там, за океаном, нас чують, бачать, підтримують — це неймовірно. Україням не можна зникати з медіапростору. Тому ті, хто має змогу говорити до міжнародної спільноти про те, що відбувається вдома, повинні користуватися кожною можливістю. Нам потрібні друзі у цій боротьбі.
Про українців у світі говорять більше і краще, й хочеться, щоб так було надалі. Як бачите, навіть мільйонні вклади в російську пропаганду тут не допомагають.
— Як ви реагуєте на хейт, якого, як я помітила, стає все більше і більше в Мережі?
Якщо хейт направлений на мене, то я наразі розділяю його на два види. Перший — конструктивний. Краще навіть назвати його не хейтом, а критикою. Критика — це добре. Багато в чому критика допомогла мені стати краще і побачити ті речі, які я не помічала раніше. Тому я вдячна людям, які мене направили в потрібне русло. А другий вид — це хейт заради хейту. Деякі люди насолоджуються самим процесом вивільнення ненависті та злості. Мабуть, коли в артиста зростає авдиторія, то і кількість такого хейту пропорційно збільшується. Це нормально.
А щодо загальної тенденції зростання хейту по всім питанням, то маємо розуміти, що більшість українців переживають надскладні часи. Емоційні стани розхитані у всіх. Тому ми маємо вчитися прощати один одного та підтримувати. За цим наше стійке майбутнє.
— За рахунок чого ви живете під час війни, коли артисти фактично без роботи?
Звісно, зараз у мене не все гладко, як і в інших артистів. Основний прибуток раніше давали концерти, але через карантин раніше і через війну росії проти нашої держави зараз заробіток став проблемою. Тепер більшість концертів — це благодійність. Але завдяки лондонській агенції UTA (United Talent Agency), з якою ми співпрацюємо з минулого року, я мала серію виступів на фестивалях цього літа. Прибутку з цих перформенсів вистачить на життя і команду на деякий час. Але гроші зараз — найменше, що мене хвилює. З лютого погляди на матеріальні речі змінилися. Я впевнена, що найголовніше — це близькі люди, родина. Серце болить на Україну, за хлопців і дівчат, що боронять нашу Батьківщину, за звичайних українців, які переживають жахи війни, але точно не за гроші.
— Що вас надихає і дає сили у ці важкі для України дні?
Мене надихають українці та їхні історії, наша історія, культура, традиції. А ще природа, її чистота та велич.
— Де ви зараз живете?
Я живу в дорозі. Але ця дорога завжди веде додому, в Україну, туди, де моя сім’я та рідні люди.
Фото: пресслужба
