Сьогодні Маша Фокіна випустила нову пісню «Лаванда», яка транслює спокій і надію у цей непростий для українців час. За словами співачки, лаванда в неї асоціюється з гармонією і тим, як до війни кожному з нас було добре та спокійно.
Маша розповіла про стосунки зі своїм чоловіком Геннадієм Шпілером, який живе і працює в США. Сама ж співачка наразі продовжує будувати кар’єру в Україні.
— Машо, чи збігаються у вас із чоловіком погляди на війну? Яке в нього громадянство, до речі?
Звичайно, наші погляди на війну співпадають. Ми не приховуємо, що в Україні йде справжня жорстока війна, ми боремося з цим лихом, кожний на своєму фронті. Щодо громадянства мого чоловіка — воно американське, він проживає в Америці, але народився в місті Одеса.
Маша Фокіна і її чоловік Геннадій Шпілер
Ми разом з чоловіком дуже болісно сприймаємо те, що відбувається з рідною країною. Я також довгий час проживала в Америці разом з чоловіком, але оскільки моя кар’єра в Україні, то змушена була жити на дві країни. Повернулася, адже хочу розвиватися саме в Україні. В період повномасштабного вторгнення ми якраз відпочивали з чоловіком, мамою і нашим сином у Стамбулі, тому війну я застала не в рідній країні.
Війна — це жахливо. Це зло, яке неможливо пробачити та забути. Я досі не можу повірити в те, що таке можливо у 21 сторіччі. До війни кожен українець планував своє майбутнє, жив спокійно, мріяв, насолоджувався життям, та в одну мить все зруйнувалося. Моя ненависть до кожного, хто причетний, просто не має меж.
— Чи допомагаєте ви якось країні?
Саме зараз ми готуємо один проект, який допоможе нашим військовим. На жаль, я не можу розповісти подробиці про нього, але дам маленьку підказку. Зараз я знаходжусь у Софії, і саме звідси буду допомагати українським військовим амуніцією. Деталі дізнаєтеся згодом.
— Як війна змінила ваш шлюб?
Кохання на відстані — це, звичайно, дуже сумно та тяжко. Саме розлука з коханим наштовхнула мене на написання пісні «Лаванда», тому що всі жінки залишилися наодинці зі своїми проблемами. Багато українок залишили свій рідний дім через війну. Зараз жінки проживають важкі часи. Незважаючи на всі складнощі, вони залишаються сильними, незламними, з вірою в серці. Саме такими сильними є жінки, як наша Україна, якою її бачить весь світ.
— Якою мовою ви спілкуєтесь з чоловіком та сином?
Віднедавна я почала вчити українську, щоб вільно нею володіти. Більшість часу спілкувалася англійською, бо нею розмовляє мій чоловік. Рідко — російською, тому що з дитинства так розмовляли мої батьки. Наша дитина спілкується виключно англійською, а далі побачимо. Все залежить від того, в якій країні він буде навчатися та де саме ми будемо проживати на той момент. Але ми не забуваємо, що наша Батьківщина — це Україна.
Фото: пресслужба
