Олександра Червоненко колись входила до Топ-50 завидних наречених України, а зараз вона — щаслива дружина та мама двох дітей, але також успішна бізнес-леді у фешн-індустрії. Девіз Сашка — краще шкодувати про те, що зробив, ніж про те, що не зміг зробити, коли була можливість.
«Потрібно вміти нести відповідальність за свої вчинки, прагнути постійного розвитку. Адже успіх не приходить сам собою: над ним треба попрацювати! А щоби справи йшли успішно, важливо зібрати навколо себе крутих фахівців, однодумців, які поділяють твої погляди», — каже вона про свої правила в бізнесі.
Біографія Олександри Червоненко
Саша - дочка відомого політика та автогонщика Євгена Червоненко. Батьки дівчинки розлучилися, коли їй було лише три роки. Вона залишилася жити із мамою у Львові. Ходила до школи №4 з поглибленим вивченням англійської мови, що дало їй можливість у 15 років легко вступити до коледжу у Великій Британії, отримавши високий бал при вступному тестуванні. Так, у Сашка починається доросла самостійне життя і вона їде вчитися за кордон. "Мене взяли відразу на A-level, хоча за віком на цей рівень зазвичай беруть з 16-17 років", - згадує дівчина. Також Саша досконало володіє німецькою мовою.
Олександра показує не лише добрі результати у навчанні, а й у спорті — виступає за школу у збірній з великого тенісу.
Як починалася та розвивалася кар'єра Олександри
У цей же час вона вперше пробує свої сили в бізнесі, будучи членом організації Young Enterprise, здобула перемогу в конкурсі серед шкіл за кращу бізнес-ідею та організований бізнес-процес. Однією з умов конкурсу є те, що зароблені кошти спрямовуються на благодійність.
Через два роки, коли Саші виповнилося 17 років, отримавши високий бал за результатами іспитів, вона вступає до Cass Business School у Лондоні на факультет «Бізнес та фінанси» і стає наймолодшою студенткою на курсі за всю його історію.
«За законом мені навіть не могли на першому курсі надати місце в університетському гуртожитку, бо потрібно було досягти 18 років, — згадує Саша і додає: — Виїхати за кордон було моїм власним бажанням, і я вдячна батькам, які його підтримали та дали мені цю можливість».
Щоб не просити грошей у батьків, дівчина влаштовується у вихідні підробляти офіціанткою в кейтерингову компанію, яка належала тітці однієї з однокурсниць. А під час літніх канікул після першого курсу Саша Червоненко проходить робочу практику у компанії Nemiroff.
Після закінчення інституту повертається до України та йде працювати в інвестиційний банк «Ренесанс Капітал» на посаду асистента з продажу акцій. Пізніше працює півроку в компанії батька, яка займалася транспортом та логістикою, а також пробує свої сили в організації етапу кубка Європи «Ялта Ралі» (ралі «Ялта» — традиційне змагання з автомобільного ралі, яке проводилося в Автономній Республіці Крим з 1986 по 2014 рік. перервами - прим.
Початок фешн-історії
Проте у віці 22 років Олександра Червоненко починає свій шлях у фешн-рітейлі та відкриває у Києві свій перший монобрендовий бутік спортивного та лижного одягу Bogner. «Через півтора роки, повернувши кредитні кошти, я почала думати про нові проекти у фешн-рітейлі. Моєю наступною метою стало завести на український ринок відому італійську марку спідньої білизни Yamamay. Після тривалого листування з брендом, я полетіла до Мілану на переговори і уклала контракт. У планах було відкриття одразу кількох магазинів одночасно», — розповідає Червоненко.
У цей же час Саша зустрічає свого майбутнього надійного бізнес-партнера, з яким вони разом уже дев'ять років успішно ведуть справи. «Поспілкувавшись, ми вирішили спільно розвивати мережу Yamamay, але, на жаль, вже практично на останньому етапі переговорів у компанії брендоутримувача відбулася зміна менеджменту, і це спричинило зміну комерційних умов контракту, що зробило інвестиції в цей проект надто об'ємними та ризикованими, — розповідає Червоненко. — Ми вирішили не відкривати мережу магазинів білизни Yamamay. Бачачи, як слабко цей проект зараз представлений в Україні, я розумію, що тоді це було правильне та обдумане рішення, хоч морально далося нелегко відмовитись від того, над чим довго працювали».
Наступною метою стали світові лідери в сегменті affordable luxury - Maje та Sandro. На той момент ця ніша була вільна в Україні, і Олександра Червоненко разом зі своїм бізнес-партнером стали першопрохідниками. «Щоправда, історія з отриманням контрактів була досить довгою та непростою. На наші листи та презентації ми отримували ввічливу відмову — на той момент ринок України не входив до їхньої зони інтересів», — згадує бізнес-леді.
Однак Червоненко не залишала спроб і, не звертаючи уваги на відмови, штурмувала французький офіс знову і знову.
«А тим часом мій бізнес-партнер прийшов з ідеєю відкрити бренд Zadig&Voltaire, також у сегменті affordable luxury, але більш нішевий. Цей стиль розуміють не всі. Це було ризиковано, багато колег по ринку не вірили в наш успіх, але ми ризикнули і вгадали! Є приказка: сокіл високо піднімається, коли летить проти вітру, а не за вітром. Це про нас», — з усмішкою каже Саша.
2013-го року відкрився перший бутік цієї марки в Києві, сьогодні їх уже кілька. Запуск в Україні Zadig&Voltaire випав на непростий період, через місяць після відкриття розпочався Майдан, але бізнес зумів вистояти.
А через кілька років Олександра таки отримала заповітні контракти Maje та Sandro. Боротьба була непростою, адже претендентів з-поміж серйозних українських ритейл-груп було достатньо. Однак тільки завдяки завзятості та високому професіоналізму в роботі все закінчилося на користь нашої героїні.
«На сьогоднішній день у нас 9 магазинів, і в планах відкрити ще декілька у регіонах найближчим часом, а також онлайн-магазин для кожного бренду, що дасть нам можливість бути представленим по всій країні», — розповідає про свої найближчі плани Червоненко.
У 2019 році дівчина разом з бізнес-партнером завели ще два нові французькі бренди: Weill і Claudie Pierlot, відкривши відразу 3 бутіки в кількох торгових центрах. Але, на превеликий жаль, після весняного локдауну нові проекти довелося закрити. Будучи абсолютно новими на ринку та не знайомими для українського покупця, вони не встигли набрати необхідних обертів. «Не маючи змоги три місяці працювати, ми не витримали фінансового навантаження. Потрібно було вибирати, що рятувати, і тут вибір був очевидний, на наш із партнером великий жаль», — каже Саша.
Приклад для багатьох
Олександра Червоненко не лише успішна бізнес-леді, а ще й справжній поціновувач моди. Кожен її вихід у світ не залишається поза увагою преси – яскрава, красива, стильна, завжди бездоганно одягнена, тому фото Сашка можна часто побачити у світській хроніці.
«За духом в одязі мені близький мінімалізм та класика. У моєму гардеробі переважають костюми. Люблю чорний, білий та бежевий кольори. З модних табу — не уявляю себе одягненою в стрази», — каже, посміхаючись, наша героїня про свої модні правила.
Саша дуже любить подорожувати: «Мені пощастило відвідати багато красивих куточків нашої планети. Взимку вибираю лише гори, вони заряджають мене енергією! Найбільші подорожі були в Шотландію, Галапагоські острови та Ісландії. А ось місто, де я почуваюся, як удома, окрім Києва, — це Лондон. Недаремно я прожила там п'ять років. Він близький мені за духом та ритмом».
І якщо запитати у Сашка, чи знайшла вона «золоту середину» між сім'єю та роботою, вона філософськи відповість:
«Баланс між роботою та сім'єю — це якась ілюзія, як на мене. Якщо дивитися правді в очі, доводиться певного моменту чимось жертвувати. Усе залежить від життєвих пріоритетів кожному окремому етапі життя, які мають властивості змінюватися протягом усього життєвого шляху. Для мене особиста самореалізація важлива не менше ніж сім'я. Хочу, щоб і чоловік та діти мною пишалися. І насамперед, щоб я поважала саму себе».
Хобі: читання, гірські лижі, прогулянки лісом, колекціонування предметів інтер'єру шинуазрі.