Знаменитий український боксер Олександр Усик народився та виріс у Сімферополі. Важко повірити, але у шкільні роки Олександр Усик не замислювався про боксерську кар'єру. Він захоплювався дзюдо, народними танцями, а також футболом, граючи за юнацьку команду футбольного клубу «Таврія». У секцію боксу Усік прийшов, коли йому було 15 років і з того часу почав активно тренуватися під керівництвом тренера Сергія Лапіна. В одному з інтерв'ю Усик навіть зізнався, що спочатку бокс давався йому непросто, але все ж таки він полюбив цю справу:
"На першому ж тренуванні отримав по повному. Це мене зачепило. Мені доводилося вдвічі більше займатися. Я приходив у три, а йшов у сім. З'явилися перші успіхи, і я полюбив цю справу. Багато хлопців сміялися з моїх". ;зависаннями»у залі. Але сміється той, хто сміється останнім"
Міжнародна кар'єра Олександра розпочалася у 2005 році з перемоги на юнацькому турнірі у Будапешті. Потім був чемпіонат Європи у Таллінні (Естонія), турнір у Дебрецені (Угорщина) та десятки інших переможних боїв. Однак справжня популярність прийшла до Усіка після того, як він виступив у надважкій вазі на Олімпійських іграх у 2012 році. У Лондоні українець по черзі здобув перемогу над Артуром Бетербієвим та Тервелом Пулєвим, а у фінальному бою здолав італійського боксера Клементе Руссо. Не менш незабутнім, ніж сам бій, став гопак, який Усік станцював після перемоги прямо на рингу.
Тріумф на Олімпіаді був затьмарений смертю отця Олександра Усика. Інсайдери стверджують, що багато в чому це вплинуло на те, що боксер продовжив свою кар'єру. Єдине полягало в тому, що для кар'єри у професійному боксі Олександру необхідно було виїхати в Америку, але він не хотів залишати Україну та сім'ю. Тому Усик підписав контракт із компанією братів Кличків К2 Promotions.
9 листопада 2013 року відбувся дебютний поєдинок Усіка у професійному боксі, в якому він нокаутував чотириразового чемпіона Мексики Феліпе Ромеро. З цього бою розпочалася непереможна смуга у кар'єрі українського боксера. Далі він зустрівся з колумбійцем Епіфаніо Мендосою, німцем Беном Нсафоа, чемпіоном Аргентини Сесаром Девідом Кренсом.
4 жовтня 2014 року Усик переміг південноафриканського боксера Деніеля Брюера важким нокаутом наприкінці 7-го раунду та завоював свій перший регіональний титул — тимчасового чемпіона за версією WBO Inter-Continental.
У вересні 2016 року у професійній кар'єрі Усика трапилася ще одна важлива подія. Він зустрівся з чемпіоном світу в 1-й важкій вазі за версією WBO Кшиштофом Гловацьким і здобув заповітну перемогу, ставши чемпіоном світу і побивши рекорд знаменитого nbsp; Евандера Холіфілда.
З 2017 року Олександр Усик брав участь в унікальному турнірі у першій важкій вазі — World Boxing Super Series, в рамках якого йому довелося зустрітися з такими топ-боксерами, як Марко Хук та Майріс Брієдіс. У липні 2018 року відбувся фінальний поєдинок турніру між Олександром Усиком та Муратом Гасієвим, за результатами якого українець став абсолютним чемпіоном світу у першій важкій вазі за версіями WBA super, WBC, IBF, WBO та вакантних титулів The Ring, лінійним чемпіоном , а також виграв ексклюзивний кубок Мохаммеда Алі та грошовий приз у розмірі 10 млн. доларів.
Олександр Усик одружений. Виховує трьох дітей: синів Кирила та Михайла, а також доньку Єлизавету.
