14 мая фронтвумен группы ONUKA Ната Жижченко впервые стала мамой: своему мужу, композитору и солисту проекта The Maneken Евгению Филатову артистка родила сына. Сегодня молодые родители впервые рассказывают читателям Viva! о маленьком Саше, вспоминают беременность и делятся размышлениями на тему семейных ценностей.
— Поздравляем вас с рождением сына! Ната, какая у тебя была первая мысль, когда он появился на свет?
Ната: В мене була перша думка: який же він красивий! У нього був дуже серйозний і свідомий погляд. Якщо чесно, мені навіть моторошно стало, тому що він зазирнув кудись дуже глибоко, подивившись на мене. Цей момент я запам'ятаю на все життя.
— Многие женщины, ставшие мамами, говорят, что никогда прежде не испытывали настолько сильной и не похожей ни на что любви. Расскажи о себе — появилось ли у тебя такое чувство?
Н.: Думаю, що тут йдеться про силу емоції взагалі, а не тільки про любов. Про ту амплітуду відчуттів, яка відкривається. Так можу сказати і про абсолютно нові почуття стосовно Жені, вони виникли саме протягом останніх 9 місяців. А ще змінюється самосприйняття: самоаналіз, рефлексія. Ти ніби заново переоцінюєш себе.
У світі, який захопили технології і стрімкий ритм, народження дитини ніби сповільнює тебе і все навколо на деякий час, і ти розумієш, що народження дитини — твоє маленьке диво у чистому вигляді.
— Рождение вашего малыша действительно стало новостью для всех. Скрывать беременность от широкой публики — это был сознательный шаг или так случилось само собой?
Женя: Перед нами никто не ставил задачу скрывать что-то. Мы вели довольно активный концертный образ жизни, были туры ONUKA, напряженный график. Мы сами на мгновение забыли, что становимся родителями.
Н.: Мені не хотілось робити з цього подію і мусолити кожну дрібницю вагітності в інфополі. Спершу не ділилися навіть з учасниками гурту, мені хотілося відпрацьовувати на сто відсотків, щоб не було до мене якихось поблажок. Минулоріч у нас був тур Китаєм, США, де ніхто навіть не підозрював вагітність. План був такий: якщо працюємо, то працюємо всі на повну силу, як завжди. На кінець року виходили концерти з оркестром. Ніхто крім Жені не знав про те, що у нас відбувається. До того ж, потрібно було робити паузу в гастрольному графіку, аби попрацювати над новим матеріалом ONUKA.
Відверто кажучи, навіть якби не вагітність, ми б все одно взяли паузу, тому що втомилися від такого забігу нон-стоп. Хотілося просто покайфувати від творчого процесу, а не робити все на вчора. Та все якось так співпало — і вагітність, і пандемія, і творча відпустка, і запис альбому.
Я як людина-таймер перевершила саму себе у своїх несвідомих планах. Все склалося.
Ната Жижченко (ONUKA) и Евгений Филатов (The Maneken) поженились в июне 2016 года. Тогда пара впервые украсила обложку журнала Viva!, показав свадебную фотосессию.
— Помните момент, когда узнали о беременности?
Н.: Ще б пак! Спочатку відібрало дар мови, а потім вже прийшло розуміння, що на все свій час. Попри мої плани на життя, у життя на мене є свої погляди.
Ж.: Это один из самых ярких моментов не только в нашей совместной истории с Натой, а и во всей жизни. Новость была неожиданной, но, не буду скрывать, долгожданной.
— Ната, как ты сообщила Жене, что он станет папой?
Н.: Подарувала йому тест у подарунковій упаковці. Жартую, звісно. Женя давно мріяв про дитину, а зупинка, так би мовити, була саме за мною. Тому мені було просто про це сказати. Я знала, що він чекав на таку новину, і дізнатися про це для нього було щастям.
Щодо мене, то для сприйняття вагітності знадобився час. Я не знала, що буде з кар’єрою, гастролями, розвитком гурту. І от на противагу щира радість і впевненість Жені у тому, що все буде добре, збалансувала ситацію.
— В своем посте ты написала: «Теперь нас четверо». Кстати, как Пиф реагирует на то, что в доме появился младенец?
Н.: Це питання, щодо якого ми дуже переживали. Всі казали, що собака буде ревнувати. Піф — наша єдина така своєрідна дитина, яка навіть спить з нами. А особливо на карантині, коли він ні разу за 60 днів взагалі не залишився сам. Справді було цікаво, як він сприйме поповнення в родині.
Піф укотре вразив своїм розумом. Мені здається, що тут спрацьовує інстинкт, адже собаки все ж таки стайні тварини і, напевно, він сприйняв Сашу як молодшого члена нашої стаї, за яким треба дивитися, охороняти, берегти. Він став трохи тривожним, та коли Саша плаче, намагається якимось чином вирішити цю ситуацію. За цим справді цікаво спостерігати.
Ж.: Пиф — полноценный член нашей семьи. Как и ожидалось, ведет себя очень хорошо, старается всячески помогать. Надеюсь, когда малыш немного подрастет, они станут классными друзьями.
— Кто теперь у вас главный в семье?
Н.: Я думаю, що зараз головний Саша, тому що від його бажань, відчуттів і поведінки повністю залежить наш розклад. Ми підлаштовуємося виключно під нього.
Ж.: Вообще в нашей семье нет каких-то приоритетов и первенств, как нет первых и вторых мест.
Стараемся жить в гармонии, просто разделяем некоторые обязанности, во всем помогаем друг другу. Но если говорить о настоящем моменте, то наш мир вращается вокруг Саши.
— Как распределяете домашние обязанности? Особенно теперь, с появлением ребенка.
Ж.: У нас есть негласное правило — сфера всевозможных развлечений лежит на мне, Наточка занимается бытовыми вопросами.
Н.: Мій головний талант полягає в плануванні. Це стосується і проекту ONUKA, і побутових моментів. У моєму плані з’явилося ще понад сто пунктів, проте я вмію дуже швидко все систематизувати і справляюся повноцінно без няні, навіть на роботу є час. Зараз шліфую свій ідеальний розклад. Поки що мені це вдається. Звичайно, навіть не уявляю, як би це було без Жені. Загалом живемо без паніки і форс-мажорного режиму, приділяючи час творчому процесу. Все під контролем.
— Быт вас не тяготит?
Н.: Я взагалі дуже люблю хатню роботу, порядок і чистоту. Довгий час прибирала сама, я від такої роботи кайфую. Це своєрідна медитація — у цей час можу слухати аудіокниги, вчити тексти. Є така концепція: щоб запустити творчий процес, потрібно задіяти півкулю, яка відповідає за механічну рутинну дію. Тому прибирання чи готування їжі, будь-яка хатня рутина є класним бекграундом для того, щоб створювати. Я це відчуваю й від того кайфую.
Ж.: Абсолютно не тяготит. Мне хорошо. Натка же все делает! (Смеется)
— Ната, находишь ли ты время лично для себя? Как его проводишь?
Н.: Якщо чесно, нещодавно був цілий квест — пофарбувати волосся. Знаєш, вдалось на п’ять з плюсом. Я розумію, що все можна встигнути, навіть без сторонньої допомоги, якщо правильно організувати і продумати наперед.
— Ната, Женя, чем отличаются ваши взгляды на семью сейчас и 10-15 лет назад?
Ж.: Скорее всего, ничего не изменилось. То, как мы живем сейчас, и есть моим давним представлением нормальных семейных отношений, в которых один человек приходит на помощь к другому, в которых гармония стоит на первом месте.
Н.: З дорослішанням ти більше цінуєш родину. Можу сказати, що 10-15 років назад я навіть не думала про родину — жила емоційним поривом, своєрідним маятником. Про стабільність не думала і не мріяла. І, звичайно, мені цього не хотілося. Я пізно дозріла до більш стабільного складу життя і до того, щоб від нього кайфувати.
З часом ти по-іншому дивишся на батьків — більше розумієш, наскільки вони круті, скільки зробили для тебе. Нарешті турбота тебе не бісить, а ти від неї кайфуєш. Я щаслива, що дожила до цього віку.
Все ж таки 35 і 37 років — це ж не 23 і 25, але емоційно раніше я точно не була готова до дитини. Ще кілька років тому я була би в повному ауті і не змогла так просто прийняти цю ситуацію, не кажучи про 10-15 років тому. А зараз все якось вирівнялось.
— Чему самому главному вы хотели бы научить сына?
Н.: Бути людиною.
Ж.: Хочу, чтобы он был мужественным, мог ответить за свои слова и был настоящим джентльменом.
— Кстати, как вы выбирали имя и какие варианты рассматривали?
Н.: Зупинилися на імені Олександр — на честь мого діда, я продовжую його лінію. До того ж у мене тато і старший брат — Олександри. У нашому роді люди дуже консервативно ставляться до вибору імен. Можливо, це своєрідний стрижень, який тримає зв’язок поколінь.
Ж.: К тому же Александр значит защитник. Ната окружена Александрами и не хотелось бы нарушать эту традицию.
— Вы бы хотели большую семью, много детей?
Н.: В майбутньому, напевно, так. З будинком, поєднанням нас і природи. Але всього потроху, і поки що рано про це думати.
В теорії класно, коли багато дітей і друзів — все одно людина не може бути самотньою, навіть попри інтровертність характерів. Та я розумію, що самотність — класна річ, коли в тебе є з чим її порівняти.
Ж.: Подождите, дайте разобраться с одним, войти во вкус! Появление Саши в нашей семье — долгожданное событие, и радость от этого хотелось бы растянуть на долгие годы. Думаю, реализовать себя в качестве хороших родителей — так же интересно, как и в творческом плане.
— Как вам кажется, какими родителями вы будете?
Н.: Однозначно у нас буде супертато, який розважатиме дитину, і сувора мама, яка слідкуватиме за таймінгом. З батьком Саші точно пощастило.
Ж.: Хотелось бы стать другом своему ребенку и поделиться с ним всем своим жизненным опытом.
— Карантин, отмена концертов, беременность и рождение ребенка — как все это отразилось на группе ONUKA?
Н.: Це можна почути в новому релізі, над яким ми працювали увесь цей час. Інші тексти, інші почуття, інший підхід. У нас буде все нове — склад, лайв, звучання. Свої корективи внесла і пандемія, і відміна гастролей. Ми бачимо, як трансформується світ, і це не може не відображатись на ONUKA. Ми будемо змінюватися.
Ж.: За последние месяцы мы лишь приоткрыли занавес над новым материалом, который готовим сейчас. Надеюсь, уже осенью порадуем слушателей не только новыми треками, а и громкими концертами.
— Ната, в декрет уходить планируешь?
Н.: Ні, попереду дуже багато новин від ONUKA.
Стайл: Леся Патока
MUA: Світлана Римакова
Hair: Оксана Кот, Erteqoob
Фото: Лола Мамаджанова
