Сім’я з міста Ізюм Харківської області наразі перебуває у Польщі, куди евакуювалася після нападу росіян. 16-річний Микола з юних років має проблеми зі здоров’ям, які успішно долав, допоки не втрутився ворог.
У 2013 році батьки дізналися про діагноз сина. Виявилося, що у нього спадкова моторно-сенсорна нейропатія, відома також як хвороба Шарко-Марі-Тута.
«В один момент ми дізналися, що наш син стає інвалідом. Ця новина була для нас найгіршим вироком. Хвороба швидко прогресує і призводить до незворотних змін. Єдина надія на її уповільнення – інтенсивна реабілітація та систематичні заняття з фізіотерапевтами», – розповіли рідні Миколи.
Саме під час війни, коли родина ховалася в підвалі протягом 36 днів, стан хлопчика погіршився.
«На 28 лютого цього року у нас була запланована чергова реабілітація. Ми купили квитки. Через кілька хвилин наш світ був у руїнах. 24 лютого почалася війна в Україні. Наше місто Ізюм було захоплене і розбомблене 26 лютого! У нас не було шансу вибратися. Ми провели в підвалі 36 днів. Було дуже холодно і волого. Стрес, який ми з сином пережили, невимовний. Наш будинок був зруйнований, ми залишилися без даху над головою. Слава Богу, нам вдалося втекти і вивести дитину з цього пекла», – розповідають батьки хлопця.
Зараз сім’я Миколи мешкає в гуртожитку у Кракові, де вони чекають на операцію.
«Синові потрібна повторна операція, яку хірурги клініки рекомендують робити в липні-серпні цього року. Проте сама процедура багато коштує, а синові ще знадобиться тривала реабілітація, спеціальне взуття та милиці. Першу операцію ми провели у 2021 році власними силами, що стало для нашої родини великим випробуванням. Ми пожертвували всім заради порятунку сина і зробили б це знову, тільки нічого не залишилося… Ми тільки робимо перші кроки у нове життя. Незважаючи на те, що наш син інвалід-візочник, він має можливість займатися парабоксом, стрільбою з лука та баскетболом. Він знову посміхається. Син мріє стати на ноги і продовжити навчання в медичному коледжі, а потім і в медичному університеті. Ми хочемо підтримати його в цьому. Ми щиро дякуємо всім, хто вже нам допомагає, і будемо вдячні за вашу подальшу підтримку».
Реквізити для допомоги Миколі
Номер карти Приватбанк 4149439015781192
Мирошниченко Наталія Олександрівна
Також збір коштів проводить польський фонд.
