Сьогодні в Alina Pash – перший сольний реліз з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Пісня та відео на неї присвячені дітям, які страждають від війни кожного дня.
Пісня Heaven була написана відразу після бомбардування пологового будинку в Маріуполі. Ця трагедія – рана, що не загоїться ніколи. І ще більш нестерпний біль приходить від усвідомлення того, що подібні злочини скоюються росією щодня.
На сьогодні ми маємо жахливу статистику – тисячі життів зруйновані. Найстрашніше те, що від війни страждають діти. Тому відео сповнене болю та відчаю, які ми, українці, маємо трансформувати у силу та світло заради майбутнього нашої країни та наступних поколінь.
Кліп на пісню Heaven був знятий в Литві, в поселенні Кернаве, середньовічній столиці Литовського князівства. У зйомках взяли участь вимушені переселенці з України — сім’я, яка врятувалася з-під окупації в Херсонській області. Також у відео ви можете побачити українську акторку Вікторію Булітко та комікесу Наталію Гаріпову.
«Перші два тижні війни здавались одним нескінченним страшним сном – їсти не виходило, спала по кілька годин, тіло ставало сірим і важким. Та коли тато мобілізувався, в останню нашу вечерю перед виїздом він звернувся до мене із проханням: "Ти обрала нести світло крізь творчість, крізь музику, вірно? Це твій особистий свідомий вибір, як я пригадую. Отож, роби це й зараз. Не згуби в собі митця. Твори й поширюй правду про Україну, як чує твоє серце". Я ніколи не забуду той погляд, ту розмову. Відтоді я вкладую всі свої емоції першочергово у пісні, списуючи свій блокнот. Там багато болючого, нестерпного, але водночас сильного і проривного. Мабуть, ніколи в житті я так сильно не вірила в силу добра і в силу землі, звідки я родом», — розповіла Alina Pash.
— Чим ти займаєшся з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну?
З самого початку приєдналась до благодійного туру «Доброго вечора, ми з України». Ми з багатьма артистами, коміками та медійними людьми даємо концерти по всій Європі. Збираємо кошти для благодійного фонду «Маша» та фонду Ігоря Ласточкіна. Наприклад, за останні 2 концерти в Дубліні та Празі було зібрано близько 600 тисяч гривень.
Ще з самого початку було зрозуміло, що збір коштів на потреби України надзвичайно важливий. У воєнні часи генерувати фінанси всередині країни важко, тому такі культурні ініціативи дуже допомагають. Уже під час туру прийшло розуміння, що наші концерти допомагають не тільки тим, хто залишився в Україні, але й тим, хто вимушено виїхав в Європу. Це можливість побути всім разом, поплакати разом, посміятися разом. До того ж, зараз вкрай важливо нести у світ правильні наративи, говорити про те, що насправді відбувається в Україні.
Так, європейська спільнота підтримує нас, але більшість людей до кінця не розуміють причини і наслідки цієї війни. При особистому спілкуванні та більш тісному контакті простіше донести європейцям, що у нас в країні відбувається геноцид українського народу, що росія вже багато століть намагається знищити нашу Батьківщину. Коли люди розуміють це, то їхня підтримка України зростає.
Одна з задач, яка стоїть перед нами – нагадувати українцям, що рідна земля чекає на них. І коли війна закінчиться, ми маємо повернутись додому та відбудовувати нашу Україну.
— Де ти була в перші дні війни? Як переживає ці часи твоя родина?
Мій батько пішов добровольцем на початку війни, відразу поїхав на схід. Він наполіг, щоб ми, дівчата, виїхали за кордон, аби він міг всю свою силу кидати на боротьбу з ворогом, а не на переживання через нас. Ми зробили це, але повернулися на рідну землю за пару тижнів. Ми не змогли бути далеко від дому.
Навіть зараз, коли я маю дуже щільний графік виступів в Європі, завжди повертаюсь додому хоча б на пару днів. Їду або в Київ, або на Закарпаття.
Фото: пресслужба
