Назву пісні дала трагічна дата, яка назавжди залишила відбиток у серцях та долях українців – повномасштабне вторгнення російських окупантів в Україну. Ранок, що назавжди поділив життя кожної людини в Україні на «до» та «після». Люди щодня постають перед питанням, якщо б цього не було, якби ми могли повернути час у зворотному напрямку. Ці роздуми надихнули на створення пісні «24/02». Режисером відео виступив Артем Григорян, співрежисером – Сергій Танчинець.
На початку відео ми бачимо обстріли і руйнування, які завдає нам ворог. Ми бачимо біль та горе, які ми з вами пережили за останні три місяці. Але годинник, стрілки якого йдуть у зворотній бік, намагається «скасувати» події, які завдають нам болю щодня. Зруйновані будівлі у Харкові, Маріуполі, Ірпені та інших містах по цеглинах складаються до свого первинного стану. Нам би дуже хотілось, аби усього цього з нами ніколи не відбувалось. Проте наступний кадр не дає втекти від жорстокої реальності і прямо каже: «Як би нас не боліло, як не горіла б душа, до славної перемоги нам дорога одна». Шлях до свободи України єдиний – зі зброєю в руках виборювати нашу державність і незалежність. Друга частина відеороботи «24/02» говорить тільки одне: віра в ЗСУ – шлях до перемоги.
Історія створення роботи «24/02» наступна: це той випадок, коли кажуть, що всі зірки зійшлися.
«Мені зателефонував наш друг Артем Григорян і поділився ідеєю відео – війна у зворотному порядку та жорстка відповідь наших хлопців на агресію орди як фінал цього відео. Його ідея мені дуже сподобалася, і я сказав, що в мене як раз є пісня, яку я тільки написав. Сюжет відеороботи доробили вже разом і зрештою зробили цей кліп. Кліп про те, як наше життя змінилось за секунди. Ми знаємо, як було: «до» 24 лютого – у кожного з нас кипіло своє життя, з мріями, планами на майбутнє. І вже знаємо яке воно «після». Життя змінилося назавжди. Та незважаючи ні на що, ми віримо в ЗСУ і знаємо, що після нашої перемоги буде міцна, вільна та справді незалежна держава», – поділився Сергій Танчинець.