14 березня 2022 року під час сюжету новин російського “Першого каналу” стався скандал. Співробітниця каналу перервала “прямий ефір” програми новин “Вести”. Вона вийшла з плакатом та закликала зупинити війну в Україні. На плакаті було написано: "Вам брешуть". I тут Марина мала рацiю.
Як все було?
Співробітниця “Першого каналу” Марина Овсянникова перервала сюжет новин, а пізніше з'явилася в інтернеті з відеозверненням. Марина зізнається, що роками створювала пропаганду та брехливі сюжети для Першого каналу, але зараз закликає всіх зупинити війну.
Цим вчинком Марина за кілька хвилин стала знаменитою. Багато людей почали сприймати дівчину як героя. Після події ми почули про Марину вже після суду. Замість тюремного ув'язнення вона отримала штраф у розмірі 30 тисяч рублів ($200-300).
Для порівняння: російський підліток, який створив у комп'ютерній грі Minecraft модель будівлі поліції та підірвав її, отримав 7 років в'язниці. А ця жінка – нічого. Чому? Бо цей випадок ще один фейк, який створила російська пропаганда.
Чому?
Viva.ua разом з Askfm розібрала ТОП аргументів, чому Марина Овсянникова – частина гібридної війни росії проти України.
- "Перший канал" не знімає новини у прямому ефірі. Тільки у записі. Крім того, у них є технічні здібності видалити 4 секунди скандального епізоду навіть із прямого ефіру.
- Записи програми та скріншоти (нібито від глядачів), де Марина розмахує плакатом, з'явилися миттєво. Глядачі часто знімають телевізор, особливо звичайні вечірні новини? Ви хоча б раз так робили?
І останнє: подивіться відео, як Марина виходить з залу суду. З макіяжем, на каблуках. Вона красива, здорова та трохи сумна.
А ось як проходять реальні допити затриманих на росії насправді. У героїні цього відео навряд чи була можливість виглядати та відчувати себе, як Марина.
Як розрізняти фейки?
Як відрізняти фейки пiд час гібридної війни та не дати себе обманути?
- Важливо критично мислити, перевірити джерело інформації, звернутись до кількох посилань.
- Чи існують інші докази інформації, яку ви отримали? Що кажуть інші джерела?
- Є джерело новини експертом?
- Заголовок: він забарвлений зайвими емоціями чи дає лише факти? Фейковий заголовок з пропагандою не дає факти – лише емоції та оцінки.
- Перевірте дату публікації.
Також можна скористатися сервісами для фактчекінгу. В Україні засновано декілька ініціатив. Наприклад, сервіс StopFake.org. Він працює на 13 мовах, перевіряє не лише статті, а й відео та подкасти. Додайте у заклади ще й сервіс VoxCheck – фактчек-проект VoxUkraine. Цей сервіс перевіряє твердження українських політиків та публікує їх з поміткою «правда», «неправда» або «маніпуляція».
Інші сервіси для фактчекінгу можна перевірити тут.
Навіщо це ворогу?
Створення фейків з боку російських медійників мають декілька причин. Вони – частина гібридної війни, яку веде росія в інформаційному просторі. В них є дві мети.
- Перша мета таких фейків, як історія Марини Овсянникової – виправити образ росіянина. Довести, що існують ще “нормальні росіяни”, змістити фокус, зменшити рівень негативу на федеральні ЗМІ. Цей фейк – спосіб відвернути увагу та змусити відчувати співчуття.
- Інші фейки намагаються заплутати нас, підірвати бойовий дух та зневіритись в ЗСУ. Фейки та пропаганда йдуть не тільки з боку медіа чи телебачення, а й в інтернеті. Проти кожного українського користувача соцмереж.
Зараз дуже важливо всім модераторам соцмереж не наражати на потенційну загрозу користувачів з України та бути пильними не тільки з боку авіаударів, а й інформаційної війни.
