Це перше велике інтерв’ю режисера за останній рік, в якому Алан Бадоєв відповідів на питання особистого характеру — зокрема, про ставлення до ексдружини Жанни Бадоєвої, яка мовчить про війну в Україні, про стосунки з дітьми, котрі живуть в Італії, а також розповів про новий документальний фільм «Довга доба».
Крім того, Алан Бадоєв звернувся до Ані Лорак та розповів про заборгованість Анни Асті, власні розчарування та ставлення до «хороших руських», питання російської мови у творчості Макса Барських.
- Чому Макс Барських досі співає російські пісні на концертах:
«Саме ці пісні люди просять виконувати, навіть коли Макс їде до військових».
- Про ставлення до Ані Лорак, яку колись Алан Бадоєв захищав:
«Я не знаю, хто там твої друзі. От хто твої друзі, Ані, котрі біля тебе? Їх треба повбивати. Бо вони щось не те кажуть. І, мабуть, щось вже в тобі так змінилося. Що там у голові? Скажи мені, будь ласочка. Чому ти не розумієш, що це твоя країна? Так, зараз уже, може, вона і не твоя. Ані Лорак, ти не виправдала можливості, які тобі надавалися, на жаль, не виправдала нічого людського. Я забираю свої слова назад, мабуть, я не настільки проникливий в людях. Я просто в шоці!»
- Про стосунки з Жанною Бадоєвою:
«Жанну я як любив, так і люблю. Це мати моєї дитини, для мене це святе. І я можу розісратися в пух і прах, але я буду завжди з цією людиною, тому що вона подарувала мені дитину, тому що вона завжди для мене є багато в чому прикладом. І зараз, коли я це кажу, це трикрапка. Жанна як була для мене прикладом, так прикладом і залишилася. І коли закінчиться війна, підемо, розберемо ці списки і дещо пояснимо. Але це буде тільки якщо Жанна захоче, по-перше, і лише тоді, коли ми цими розбірками не зробимо негарно своїй країні. Якщо вона там зараз є в списках — ми погоджуємось, хай так і буде. Але нам є що сказати. І що показати, теж є».
- Про борг Анни Asti за кліп, який мали знімати 25 лютого 2022 року:
«Вона мені ще 30 тисяч доларів повинна повернути. Але я вже від неї ці гроші ніколи не хочу брати. Ми дійсно готували на наступний день в Одесі знімання. І коли це все сталося — її як вітром здуло. Мені ніхто не зателефонував, вони припинили брати слухавку. Вони навіть не подумали про те, що ми ж вже гроші витрачали, щось готували. Просто по-людськи вона могла якось зателефонувати».
- Про колишню роботу в росії:
«До москви я завжди ставився як до банку: прийшов, забрав гроші й витратив у своїй країні для своїх людей. Я віддав багато таланту і душі чужій культурі. І це мене дуже бентежить, як і розуміння того, що я своїм талантом робив їх шоубізнес більш вродливим. А зараз розумію, які вони потвори… Бо інакше не скажеш, ти з крокодила в душі робив троянду».
«Каталог пісень Макса Барських, який був вилучений з росії, щоквартально приносив 300 тис. доларів».
- Про війну:
«Кінематографісти усього світу також по своєму винні у війні, бо романтизували її: війна — це не романтика, нічого вродливого в ній нема. Війна — це попіл та кров».
«Мій фільм «Довга доба» саме для моїх дітей, котрі живуть в Італії. Я хочу, щоб першими глядачами були вони. Для мене це надважливо. Для мене важливо, щоб моя донька та мій син, котрі, може, й не дуже себе асоціюють з Україною, бо змалечку поїхали до Італії, відчули себе разом з цією країною. Для мене це багато що значить».
