Молодий музикант Артем Пивоваров з кожним днем стає все популярнішим. Хлопець пише пісні у незвичайному стилі, змушуючи слухачів по-новому дивитися на українську музику. Кількість переглядів відео на YouTube б'ють рекорди, а музичні критики обіцяють йому блискучу кар'єру. Сайт Viva.ua вирішив ближче познайомитися з талановитим музикантом, розпитавши про дитинство, творчість та особисте життя.
- Артеме, зараз тобі приписують створення нового стилю в музиці. Що ти про це думаєш і як би сам охарактеризував свій стиль?
Я ставлюся до цього позитивно. У нашій музиці змішано дуже багато стилів, важко дати чітку назву, тому ми називаємо це «нова хвиля в поп-музиці», new wave pop. Мені здається, це оптимальне визначення тієї музики, яку ми граємо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий Іван Дорн: кліп Артема Пивоварова підкорює Європу
- Ти не раз зізнавався, що тебе часто порівнюють із Іваном Дорном та Монатиком. Тобі це лестить чи, навпаки, засмучує?
Насправді я ніяк на це не реагую. Люди в нашій країні, і в країнах СНД, зокрема, завжди люблять із кимось порівнювати. Такий менталітет. Тому якщо людям так простіше давати якесь визначення, то чому б і ні. Головне, щоби від цього вони не переставали менше слухати мою музику, говорити про неї. Мене це не засмучує. Я просто розумію, що мине час і про когось будуть говорити так само, тільки порівнюючи вже зі мною. В Україні так завжди було й буде.
- У тебе є кумир чи еталон у музиці, на кого ти рівняєшся і хотів би бути схожим?
Так, щоб хотілося бути схожим – ні. Та й когось своїм кумиром назвати не можу. Є просто музика, якій я віддаю більше уподобань, частіше слухаю. Наприклад, Фаррелл Вільямс, Джастін Тімберлейк, Каньє Вест, Maroon 5. Я думаю, саме тому мене й порівнюють із Дорном та Монатиком – ми слухаємо приблизно однакову музику. Люди слухають схожу музику, надихаються тим самим, просто кожен подає це по-своєму. У цьому є особливість артистів.
– Ти завжди хотів бути артистом чи були інші плани на життя?
Ну, поки що я хотів би займатися лише музикою. Це у пріоритеті, і я не бачу більше нічого іншого. А взагалі я дуже люблю східні види єдиноборств, і якщо в мене колись зміниться плани, я не проти займатися цим. Зараз вивчаю вин-чунь. Загалом у юності були інші плани, але не мої, а батьківські. Вони не особливо поділяли мою любов до музики, бо я з небагатої сім'ї, і їм хотілося стабільності. Моя мама медик, і вона мріяла, щоб я займався тим самим.
- В одному з інтерв'ю ти розповів, що зростав без батька. Розкажи про свою сім'ю та дитинство.
Так, я виріс без батька. Коли мені був один рік чи трохи більше, батько відмовився від мене. Відмовився робити тест та поїхав. Не знаю куди. Бачив я його пару разів у житті – у 5 і 9 років. Він не визнає, що я його син. Усі 18 років, які я перебував у своєму маленькому місті Вовчанську, я ріс із мамою та бабусею. Мене виховували тільки жінки, але це ніяк не вплинуло на мій характер. Мама дуже сильна людина, вона зуміла виховати у мені чоловічі якості.
З дитинства я завжди міг постояти за себе, мама ніколи не вирішувала за мене якісь питання. Якщо щось нашкодив, завжди відповідав самостійно. У нас із нею була така домовленість. Бабуся мене дуже любила. Грубо кажучи, мама виконувала роль батька, а ось бабуся була доброю-доброю «мамою».
Не можу сказати, що мама супержорстка людина, вона теж дарувала ніжність, так що я ріс у максимальному коханні. Навіть при тому, що й у мами, й у бабусі були невеликі зарплати, це не заважало їм купувати мені іграшки. Вони повністю присвячували себе мені.
- Які в тебе стосунки з мамою зараз і як вона ставиться до твоєї творчості?
Зараз добре. Проблема наших батьків та радянського менталітету у тому, що їм було важливо знайти для дітей стабільний заробіток. Стабільності у мене не вийшло, тому що музика – це взагалі нестабільна справа. Але згодом з'явився деякий фінансовий достаток, і батьки не переживають за мене. У цьому плані вони добре ставляться до того, чим займаюся. Ми спілкуємося, я раз на місяць їжджу додому, не забуваю рідних.
- Розкажи, чи зрадила тебе популярність? Не секрет, що багатьох людей вона псує.
Не знаю. Можливо, тільки в тому плані, що я почав більше приділяти уваги своїй поведінці, якимось вчинкам почав більше розбиратися в людях. Я просто розумію, що кожен мій вислів може бути опублікований у ЗМІ, тому намагаюся зважувати свої слова. А чи змінило це моє ставлення до життя? Я не можу сказати, що це якось заважає мені, я поки що не суперпопулярний. Я можу проїхатись у метро. Накинути капюшон, одягти окуляри - і нормально. Популярність поки що не особливо на мене тисне.
- Більшість твоїх пісень про кохання та почуття. Вони присвячені певній дівчині?
Абсолютно ні. Це всі різні історії. Я не говорю, що вони вигадані, але це можуть бути історії моїх друзів, подруг. Я, як і всі, схильний до переживань, співчуття та емпатії, тому історії інших людей мене зачіпають, породжуючи нові пісні. Натхнення черпаю із життєвих ситуацій.
- А чи вільне зараз твоє серце?
Ні, маю дівчину.
- Як вона ставиться до великої уваги з боку шанувальниць? Ревнує?
Вона нормально ставиться до моїх шанувальниць і адекватно сприймає їхню увагу до мене. До речі, вона також є частиною моєї команди. Ми одна ланка – працюємо разом і розуміємо одне одного з півслова.
- Робота не заважає стосункам?
Не заважає, бо нам виходить обробити роботу та особисте життя. Щоразу, коли вона веде переговори, вирішує важливі питання, ми ніколи не прив'язуємо це до своїх особистих стосунків. Робота є робота, а вдома ми зовсім інші.
- З ким із українських чи російських зірок ти товаришуєш? Чи допомагає тобі хтось у кар'єрі?
Раніше ще до початку сольної кар'єри я робив музику для інших виконавців. Завдяки цим зв'язкам, дружбі з артистами, я потрапив у шоу-бізнес. Наразі спілкуюся з багатьма виконавцями, з якими раніше співпрацював. Працював із Регіною Тодоренко, групою «Нерви». Це якщо говорити про найближчих моїх товаришів, з ким я досі щільно підтримую зв'язок. Вони абсолютно різні люди з різних музичних сфер. Наприклад, SunSay, хлопці з «Басти» та Black Star. Безперечно, вони мені допомагають. Я на своєму прикладі можу впевнено заявляти, що не лише гроші потрібні для успіху. Простий хлопець із невеликого міста, без грошей, просто знайомлячись із новими людьми та показуючи їм свою музику, зміг розвивати свою творчість. Жодних зв'язків чи фінансових моментів.
– Які плани на найближче майбутнє?
Найближчим часом вийде новий трек та кліп, а навесні планую випустити альбом. Перша частина альбому називатиметься «Стихія води», в ній світліша музика, а друга – «Стихія вогню», і в ній я максимально експериментую, змішуючи різні стилі. Це як дві частини мене: одна світла, а друга – агресивна та емоційна. Як інь та ян (сміється).
Наталія Барна
Фото: прес-служба Артема Пивоварова
Слідкуйте за нашими новинами у соцмережах: Viva! в Facebook
