Кожного тижня на сайті Viva.ua читайте про любов по-українськи: зворушливі і вражаючі історії закоханих пар. Сьогодні — Влад і Маша.
Вони розписалися рівно через рік стосунків. Знайомі 12 років з університету ім. Карпенка-Карого, де навчалися.
“Я навчалася на режисурі, а він на акторському. Перетиналися всього один раз, але чомусь недолюблювали один одного”, — сміється Маша.
Зараз Влад заперечує факт неприязні й розказує, що то були лише чутки.
“Я навіть цього не пам’ятаю. Але добре пам’ятаю, як 27 вересня нас з Машею познайомив спільний друг на його дні народження та з того часу ми не розлучалися”.
З одруженням довго не тягнули.
“5 жовтня 2022-го ми прокинулися і вирішили, що хочемо одружитися. Ніяких сюрпризів. Ми навіть обручку обирали разом. Приїхали додому, Влад став на коліно і зробив пропозицію. Потім поїхали до моїх батьків з новиною”, — з посмішкою згадує Маша.
19 жовтня пара запланувала розпис. Та не все так просто для наречених на війні.
“Влад служить в ТРо, і 10-го жовтня почалася масштабна атака ракетами. Ні про яку підготовку вже і мови не йшлося, хоча я до останнього сподівалася на краще. Це були складні дні й, на щастя, 18-го жовтня не було жодної тривоги. Сталося затишшя. Наступного дня я поїхала на зачіску, приїхала додому, почала робити макіяж, і в цей час почалася повітряна тривога. Рівно за пів години, як ми повинні були виїжджати в ЦНАП “ГОТОВО”, — розказує Маша.
Пара відчайдушно приїхала на розпис, де зібралися лише близькі та родичі. Вирішили часу не гаяти, та поки була повітряна тривога і треба було чекати її завершення, зробили фотосесію у парку Вічної Слави.
“Прямо під час знімання на тлі були вибухи. Це спрацювало ППО. Ми назвали це салютом на нашу честь”, — з гумором згадує Влад.
У кінці знімання надійшло сповіщення про відбій тривоги, й пара все ж таки встигла розписатися в цей день, хоч і на три години пізніше запланованого.
“Вже вечоріло, і ми з рідними поїхали святкувати в ресторан. Насправді це було ідеальне весілля, бо справдилося все, що ми задумали. А от вінчання ми все ж запланували після перемоги”, — розповідає пара.
“Кохання під час війни – це те, що тримає тебе в тонусі та змушує рухатися далі”, — ділиться Влад.
Для Марії це більше про випробування: “Ми тільки місяць жили разом. Ба більше, ми жили з моїми батьками, бо дім, у якому мешкали, віддали нашим друзям з дитиною. Я дуже хвилювалася, що таке випробування буде не на руку нашим стосункам, але все пройшло гладко. Не без нервових моментів, але все вирішувалося доволі легко”.
Про найулюбленіші риси одне одного пара довго не роздумувала:
“Найбільше у Владі мені подобається почуття гумору. Мабуть, тому що воно у нас схоже. Взагалі для мене люди без почуття гумору — їм треба давати окремий діагноз. Та коли люди сходяться в цьому — це подвійний успіх”.
“Її щирість. Коли ми тільки познайомилися, я одразу звернув увагу на відвертість Маші. Вміння говорити з людьми одразу і чесно — це вау! Я, наприклад, так не вмію. Але вчуся”.
За словами новоспеченого подружжя, вони не вважають свої дії щодо особистого життя поспішними.
“Є певний кайф заводити стосунки у більш зрілому віці. Ми одразу зрозуміли, що краще з’їхатися разом. Ну не на побачення нам ходити в 30 років!” (сміються).
На питання “навіщо нам потрібна любов?” Марія відповіла філософськи: “Людині потрібна людина — це відомий вислів. І це точно про нас з Владом. Ми обоє творчі особистості, а для таких кохання — це своєрідне паливо, яке заряджає. Усе натхнення творчих людей, я вважаю, у коханні. А ми із Владом саме ті, які не можуть бути без пари”.
“Кожному — своє. Особисто для мене — це рух вперед, розвиток, бути щасливим тут і зараз. Для мене — це сенс жити далі, радіти кожному дню”, — відповів Влад.
Щодо планів після перемоги, пара хоче втілити мрію подорожі: “Так сталося, що за той період, що ми були разом, не встигли побувати закордоном. Тому перше, куди ми відправимося, буде США. А потім ми будемо робити дітей, нових українців”.
