До Дня вишиванки українські креатори з FILM.UA спільно з Міністерством культури та інформаційної політики створили емоційне відео, у якому розповіли про те, що єднає українців під час війни.
Вишиванка у ХХІ сторіччі — це не просто вишита сорочка, а одне з найбільших надбань української культури. Щороку, на третій четвер травня, у День вишиванки, вулиці різних міст майорять вишитими сорочками, сукнями, спідницями чи іншими елементами вишитого вбрання, тим самим засвідчуючи існування українців як нації, яка має свою історію та традиції. Український вишитий одяг став настільки популярним, що переріс у тренд — його нерідко можна зустріти в гардеробі усесвітньовідомих зірок: Клаудії Шиффер, Діти фон Тіз, Демі Мур чи Кетрін Зета-Джонс. А сьогодні, коли очі кожного українця сповнені неосяжного болю, вишиванка єднає, сплітаючи воєдино прагнення усього народу, цілої нації, міцною ниткою, що тягнеться крізь час та простір.
“Сьогодні вишиванка — це один із символів України, як і сміливість. Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті, є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі, символізує родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї. Цей національний одяг зшиває нас у єдину націю, дає можливість висловити любов, біль та надію через різноманіття технік. Адже у всьому світі вже знають, що бути українцем — це любити все живе навкруги і рідну землю понад усе, носити вишиванку — це засвідчувати свою приналежність до віковічної української культурної традиції”, — заступниця Міністра культури та інформаційної політики Лариса Петасюк.
У народі існує повір’я, що вишиванка — не лише елемент одягу, а й оберіг від усього злого. Саме тому, здавна, сорочки оздоблювали вишивкою так, аби малюнок торкався тіла: на рукавах, комірі, подолі. Сакральне значення вишитої сорочки набуває нового змісту в умовах війни й стає доказом прадавньої, багатогранної культури України, яку намагаються нівелювати російські загарбники.
Сьогодні українські вишиванки одягають військові, залізничники, медики, кухарі, люди різних професій — їхня щоденна праця наближає Україну до перемоги. Саме про любов звичайних українців до своєї Батьківщини українська творча команда розповіла у відео, яке створила спільно з Міністерством культури та інформаційної політики. Елементи вишитої сорочки, які видніються з-під робочого одягу героїв відеоряду — символ єдності українського народу, їхньої приналежності та безмежної любові до України.
“Коли я думаю про те, що сьогодні відчуває кожен українець — до мене приходить цей образ – що хтось наче голкою розшив наші серця любов’ю та болем — червоними та чорними нитками. І ця вишивка тепер назавжди з нами, під нашим щоденним одягом. Уся наша команда була щаслива повернутись до роботи, для більшості це були перші зйомки під час війни. І це така радість — робити те, що ми вміємо, для країни, яку ми так любимо, і за яку ми всі зараз боремося. Як щодня борються всі герої нашого ролику. Група була змушена припинити зйомки на дві години та піти в укриття через повітряну тривогу. Але, на щастя, ми встигли все відзняти. І хочемо цим відео подякувати усім, хто з Україною у серці продовжує “своє робити” задля нашого щасливого майбутнього”, — поділилася креативна продюсерка FILM.UA Анастасія Лодкіна.
Зйомки проходили у Львові, зокрема на території Львівського державного університету безпеки та на Головному залізничному вокзалі. Цікавим є той факт, що сингл, на фоні якого лунає закадровий голос, було обрано не випадково. Це прекрасна пісня “Човен” від гурту Океан Ельзи, яку творча команда люб’язно надала для використання у відео. За словами лідера гурту Святослава Вакарчука, композиція містить посилання на різні історичні події, які відбувалися на території України, та містить віру в перемогу.
Сьогодні вишиванка стала своєрідним символом української віри та сили, символом нескореної нації, яка боролася за свободу впродовж століть і зараз продовжує виборювати право на вільне, щасливе майбутнє.
Режисер: Валентин Шпаков
Оператор: Тім Аврамчук
Сценарій, монтаж: Анастасія Лодкіна
Костюми: Дзвінка Сивик
Продюсер: Сергій Демидов
