Вікторія Дерев'янко, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, розповідає, навіщо потрібні шлюбні договори.
НА ПРАКТИЦІ Я ЗУСТРІЧАЮ ДВА ТИПИ ПОДРУЖНІХ ПАР
Перший — це пари, які вважають, що такі угоди укладають через холодний розрахунок. Нібито, одружуючись, уже заздалегідь планується розлучення. Такий підхід є дещо романтизованим і трохи «дитячим». Другий — пари, для яких шлюбний договір — це відчуття самостійності та фінансової безпеки, хоч би як склались життєві обставини. Тут уже діє здоровий глузд.
Адже, як свідчить статистика, стосунки майже кожної другої зареєстрованої пари завершуються розлученням. Погіршують ситуацію і майнові суперечки, які часто виникають після розлучення. Уникнути судових розглядів, зберегти час і гроші допомагають шлюбні договори.
В Україні практика укладання таких договорів поки що не настільки популярна, як на Заході. Всупереч поширеній думці, шлюбний договір — це не те ж саме, що «шлюб за розрахунком».
Однією з переваг підписання такого договору є гарантія безконфліктного поділу майна. До того ж розірвати його неможливо потай. Для цього потрібна згода обох сторін.
Другий аргумент — фінансовий: за шлюбним договором ділити майно набагато дешевше, ніж у суді. Кожен, хто змушений робити це через суд, вважає, що його ситуація — виняткова, але без шлюбного договору ризикує отримати за нею шаблонне рішення.
В ЯКИХ ЩЕ ВИПАДКАХ МОЖЕ ЗНАДОБИТИСЬ УКЛАДЕННЯ ШЛЮБНОГО ДОГОВОРУ
За допомогою шлюбного договору можна розв'язати питання відповідальності подружжя за зобов'язаннями перед кредиторами. Це особливо актуально для тих, хто веде бізнес, використовує кредитні кошти й, наприклад, хоче захистити другого з подружжя від можливих проблем.
Під час міграції в іншу країну або набуття іншого громадянства в одного з подружжя укладення шлюбного договору буває необхідним, щоб вирішити колізії у правовому регулюванні майнових питань у майбутньому.
А ще — це юридична культура для планування розподілу майна між майбутніми спадкоємцями.
За законом, будь-яке майно, набуте парою у шлюбі, є спільним і ділиться порівну. Це стосується не лише автомобілів і нерухомості, а й грошей, меблів у будинку, техніки й узагалі всіх матеріальних благ і майнових прав.
ЩО МОЖНА ВРЕГУЛЮВАТИ ШЛЮБНИМ ДОГОВОРОМ
- тільки майнові права та обов'язки як подружжя, так і батьків. Наприклад, хто буде здійснювати оплату навчання дітей, в тому числі у випадку розлучення;
- правовий режим майна (цікаво, що сторони можуть передбачити, що майно, набуте у шлюбі, не є спільною сумісною власністю);
- порядок поділу майна у разі розлучення;
- порядок користування майном;
- права на утримання другого з подружжя;
- порядок відповідальності за зобов'язаннями (боргові, кредитні зобов'язання) у межах свого особистого майна.
ЩО НЕ РЕГУЛЮЄТЬСЯ ШЛЮБНИМ ДОГОВОРОМ
- особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми. Не можна визначити, хто з подружжя має готувати Їсти, а хто — вигулювати щоранку улюбленця;
- договір не може зменшувати обсягу прав дитини, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
- не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
Укласти договір можна як до реєстрації шлюбу, так і після, у будь-який момент. У першому випадку угода набуде чинності тільки з дня, коли РАЦС зареєструє стосунки.
Шлюбний договір — дуже гнучкий інструмент, адже його умови можуть бути найрізноманітнішими та залежати від настання тих чи інших подій. Кожна пара визначає шлюбним договором власні потреби, тому стандартна редакція такого документа може не влаштувати. Нерідко подружжя, яке планує укласти шлюбний договір, звертається до юристів або адвокатів. Це особистий вибір кожного, проте важливо розуміти: робити це не обов'язково. Практика показує, що найчастіше подружжя даремно витрачає кошти на сторонній юридичний супровід, а в результаті отримує документ, що суперечить нормам права. Звичайно ж, усі положення договору, що суперечать законодавству або ставлять одного з подружжя у вкрай невигідне становище, нотаріус перед посвідченням відкоригує і не допустить порушення чиїхось прав. Однак це привід замислитися над тим, чи варто витрачати зайві гроші та звертатися до фахівців, які не несуть відповідальності за складені ними документи, коли можна довірити підготовку проєкту шлюбного договору нотаріусу. Саме нотаріус відповідає за те, щоб документ задовольняв інтереси обох із подружжя і не обмежував жодну зі сторін у правах. Шлюбний договір підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Ніхто не в змозі контролювати наслідки шлюбу, бо неможливо контролювати іншого з подружжя. Гарна новина в тому, що чоловік і дружина можуть контролювати фінансову та майнову сторону свого шлюбу, якщо дотримаються юридичної культури та укладуть шлюбний договір із повагою одне до одного.
