Ви знаєте блогерку Надін Медведчук як учасницю романтичних реаліті «Холостяк» та «Кохання наосліп» в Україні. Проте зараз життя цієї дівчини все більше схоже на голлівудську історію, в якій поєдналась і реалізована американська мрія, і сила духу, і неймовірні побачення, і доленосні знайомства. Про переїзд до Нью-Йорку, співпрацю з всесвітньо відомим спортивним брендом, шалені виклики та всі подробиці життя в США – Надін ексклюзивно розповіла редакції Viva.ua.
— Надін, як твій переїзд до США вплинув на блогінг? Чи відкрились нові можливості?
Мета моєї поїздки до США – робота з міжнародними брендами, які зупинили свою діяльність в Україні через повномасштабне вторгнення росії на нашу землю. Я прагну збільшувати міжнародну аудиторію та розширювати можливості співпраці на світовому ринку. Для мене Америка дійсно стала країною можливостей та нових викликів.
— Розкажи про перші враження від американської культури та як вони змінилися з часом.
Це зовсім інший світ! Все інше, починаючи від їжі та води, закінчуючи культурою та нормами життя. Спочатку дивувало, чому все не так, як я звикла. Мені здавалось все неправильним та незрозумілим. Але потім я почала усвідомлювати, що американська культура – бути самим собою – не про погане чи хороше, вона про вибір. Тут неважливо, який у тебе колір шкіри чи паспорт. Головне – дозволяти собі бути тим, ким хочеш.
— Що було найскладнішим у процесі адаптації до життя в США?
Однозначно вивчення мови. Англійська, яку ми вчили у школі, та розмовна англійська в Америці – це дві різні мови: відрізняються вимова, побудова речення, слова та сленги. Без мови всі двері зачинені. Тому довелось витратити дуже багато часу та грошей на репетитора і докласти максимум зусиль, щоб мати можливість спілкуватися в колах, які мені імпонують.
— Де ти знаходиш натхнення для створення контенту в новій країні?
Я живу в найкрасивішому місті Америки – Нью Йорку. А саме – в його серці, на Мангеттені. З вікна моєї квартири відкривається неймовірний вид на місто та річку, можна розгледіти Першу авеню, де о 6:30 ранку вже кипить життя і люди поспішають на роботу чи вийшли на пробіжку. Моя окрема насолода в США – це бродвей-шоу, неймовірні заходи сонця і творчі виступи найвідоміших світових зірок (Ед Ширан, наприклад, виступав в районі Сохо минулого тижня). Фактично я ходжу одними вулицями, снідаю і вечеряю поруч з найвідомішими і найбагатшим людьми світу. А ще, хоч я і знаходжусь далеко від рідної домівки, але мене щодня надихають відважні українці, їхні подвиги та добрі справи.
— У чому основна відмінність між українською та американською аудиторією та блогерством в цілому, на твою думку?
Американсткі інфлюенсери переважно знімають корисний та розважальний контент, без драм з особистого життя. Ніхто не переймається через кількість сториз чи гучні інфоприводи, щоб збільшити аудиторію. А ще інслюенсери в США не зважають на якість кадру, стиль, не намагаються зробити все суперестетично та досконало, як ми. Як я вже акцентувала, тут найголовніше – культура бути собою. Бренди вибирають блогера для співпраці не за кількістю підписників, лайків чи переглядів, а за позиціонуванням та персональними якостями: наскільки вони відповідають бренду.
— З якими брендами та проєктами вдалось поспівпрацювати за цей час?
Зараз я є амбасадоркою найпопулярнішого спортивного бренду – ALO. До цього я йшла протягом року і дуже собою пишаюсь. Наразі працюю над розширенням нашої співпраці, аби стати обличчям бренду. Також співпрацюю з Chanel, Area, Tiffany&Co, 111skin, Guess, RayBan, Alice&Olivia, The Coper building, BlessbyBless, Meest delivery, GKhair, Luxx air pro, APM Monaco, Aura, LemonveLimon, Shein і багато інших.
— Якими ще власними досягненнями найбільше пишаєшся з моменту переїзду до США?
Впевненим володінням мовою. Я тепер можу посваритись, якщо мені щось не подобається чи домовитись про високооплачуваний контракт. Я подружилась з керівництвом офісу Instagram, знаю першою про всі оновлення, а ще представники мережі написали для мене рекомендаційного листа для отримання green card. Я живу на Мангеттені, бо сама можу заробити на такий рівень життя. В жовтні ви зможете купити мої книги на Amazon англійською: «Топ-20 кроків, щоб стати блогером-мільйонером» та «100 побачень в Нью-Йорку, щоб уникнути весілля». На останню книгу планую зняти фільм у колаборації з Netflix. Тож мої плани великі та масштабні.
— Як народилась ідея створення книги?
Я була на декількох романичних реаліті, намагалась побудувати стосунки, але свою людину ще не зустріла. Проте мені є що розказати і чим поділитись. Моє життя схоже на сюжет фільму. З самого дитинства я росла на історіях про принцес, які завжди зустрічали ідеального принца, а потім жили довго та щасливо. В Нью-Йорк я летіла натхненна фільмом «Секс і місто». Тож почала теж шукати кохання, думаючи, що сюди мене привела сама доля. Але кожне нове побачення було гіршим за попереднє… Ми з подругами жартуємо, що вони мають особистий подкаст про побачення. В якийсь момент я збагнула, що сама притягую чоловіків для яскравих історій у житті, а не для створення міцної сім'ї. Згодом почала більше прислухатись до внутрішнього голосу, глибше аналізувати свої думки під час сеансів з психологом і поступово прийшла до самої себе. Я перестала навʼязливо хотіти заміж, почала більше любити себе. А ще задумалась: як багато таких самих дівчат, як я, які прагнуть зустріти принца, хоча вони самі ладні змінити своє життя на краще. Тоді й вирішила написати книгу, яка покаже сучасний лад побачень у великому місті, небезпеку під час романтичних знайомств, а також смішні ситуації. Мені хотілось надихнути дівчат насамперед любити себе, насолоджуватися життям тут і зараз. Любов – це не ціль, а стан, і саме в ньому можна творити великі речі.
— Розкажи про знайомство з голлівудською акторкою Ребел Вілсон. Чи правда, що ти стала амбасадоркою її додатку для знайомств? Як відбулось ваше знайомство?
Ребел та її дружина дуже допомогли мені під час переїзду до Лос-Анджелесу, першого міста, де я мешкала в США. Я там нікого не знала, окрім цієї пари, оскільки ми бачились раніше на Каннському кінофестивалі. Дружина Ребел – Рамона – допомогла мені з орендою квартири, адже це не так легко, коли ти новенький в Штатах та не маєш доходу в цій країні. Перші пів року вони мене підтримували морально, ділились порадами, а потім я переїхала до Нью-Йорка. Ми спілкуємось і зараз. Вони – приклад цілеспрямованості.
Під час мого проживання в Лос-Анджелесі Ребел запустила додаток знайомств, і я була однією з перших блогерів, хто робив для неї рекламу, та стала амбасадоркою проєкту.
— Чи вдається поєднувати особисте життя та роботу блогерки?
У Нью-Йорку мільйони чоловіків, і в 33 роки жінка тільки планує створити сім'ю. Тому я тут дуже вчасно. Ходжу на побачення, обираю (усміхається).
— Поділись подробицями особистого життя зараз.
Саме збираюсь на побачення з мільярдером (усміхається). Романтичних зустрічей мала багато, але серце поки що не йокнуло, чоловіки тут зовсім інші. Якщо в Україні квіти та подарунки є нормою, то американці можуть заплатити лише за вечерю чи розвагу, яку ми відвідуємо разом. Про квіти потрібно прямо казати – які я хочу і скільки, при цьому вони ще дивуються. Про подарунки взагалі мовчу. Коли пара у стосунках, тоді чоловіки щось вигадують, але я поки що такого досвіду не маю. Наприклад, зустрічалась з хлопцем три місяці, і на мій день народження мені довелось просити подарунок. Він був незадоволений.
— У чому ще розбіжності між американськими та українськими чоловіками?
Я дійшла висновку, що всюди є різні чоловіки. Наша культура піклування про жінку відрізняється від американської. У США ставлення до жінки – вона сама все може, а в Україні про нас піклуються. Також у Штатах є декілька етапів стосунків: кежуел – коли пара зустрічається, але паралельно вони можуть мати близькість і ходити на побачення з іншими. Ексклюзивні стосунки – коли ви тільки двоє. Секс після першого побачення тут є нормою, що для мене не є близьким.
— Яке побачення було найромантичнішим, а яке найжахливішим?
На найжахливішому побаченні я переймалась за своє життя. Чоловік запросив мене на так званий warming up, невеличку вечірку з нагоди переїзду до нової квартири. Там вже були інші люди, тож я почувалась безпечно. Коли ж пішла до вбиральні, а потім повернулась, моє здивування було величезними: у квартирі, окрім цього чоловіка, вже нікого не було. Мене накрила легка паніка, бо він захоплюється холодною зброєю і має колекцію вдома. І тут він мені каже: «Ну все, мала, ти попалась. Лишаєшся у мене на ніч». Спочатку я спробувала пояснити, що маю інші цінності і не допускаю близькості на перших побаченнях, на що отримала погрози. Я збагнула, що конструктивного діалогу з цією людиною у мене не вийде, тож довелось спробувати інший підхід, підігравши йому. Ми продовжили діалог, я зняла з себе піджак і поклала на диван. Після цього пішла знов до вбиральні в кінці коридору. Відкрила двері одночасно з вхідними до квартири, а зачинила вже головні, створивши ілюзію, що я таки в туалеті. Зняла підбори і чимшвидше почала тікати. На щастя, під будинком стояли таксі і я застрибнула у найперше. Після цього я заблокувала цього чоловіка у всіх соцмережах і вдячна богу, що лишилась жива.
А найромантичніше побачення – політ у вертольоті над Нью-Йорком в золоту годину, коли сонце заходить. Після цього – вечеря в ресторані.
— Як щодо прав жінок у США? Чи мають силу слова ті, кому погрожували, як тобі?
На щастя, Америка захищає права жінок. Будь-де в публічному місці я можу сказати, що не відчуваю себе безпечно в компанії чоловіка, чи зателефонувати в поліцію. На що, найвірогідніше, він отримає поліцейський рапорт — sexual harassment. Маючи більше трьох таких скарг, його виключають з усіх приватних клубів. Це велика пляма на репутації під час прийому на роботу, при покупці майна тощо.
Ситуація з захистом та ставленням до жінок щороку в США все краща. Наприклад, на пост президента країни зараз балотується темношкіра Камала Гарріс і має всі шанси на перемогу. Це дуже показова історія.
— Які маєш плани щодо розвитку блогу чи запуску нових проєктів у США?
Я планую стати амбасадоркою моїх улюблених fashion-брендів: Dior, Prada, Cartier. Опублікую цього року дві книги, на одну з яких планую зняти фільм разом з Netflix. Маю намір запустити інфопродукт, який називатиметься «Супержінка». Звісно, не забуваю про Голлівуд та акторську роботу. Тут все залежить від працьовитості та енергії, яку людина готова виділяти втіленню мрій у реальність. А я готова на всі 100!
