- Продовжи фразу «Кохання – це...»
Кохання – це коли заради коханої людини ти готовий на все, навіть на найбожевільніші і, здавалося б з першого погляду, неймовірні речі. Ти хочеш, щоб твоїй коханій людині було приємно та комфортно, намагаєшся їй догодити. Любов проявляється в доброті.
- Діма, чи є у вас із Поліною традиція відзначати День святого Валентина?
Так, ми з Поліною святкуємо День закоханих. А чому ні? Хороше приємне романтичне свято. Пам'ятаю, ще зі шкільних часів дарував дівчаткам у цей день якісь валентинки, шоколадки, квіти, писав побажання. Тож певне тремтіння в моєму серці це свято викликає (усміхається). Цього року, чесно скажу, ще нічого не планували – і я, і Поліна дуже завантажені роботою. Цілком імовірно, ввечері кудись сходимо, повечеряємо вдвох.
- Розкажи тоді, що раніше дарували одне одному в цей день?
Одного разу я подарував Поліні 101 троянду. А Поліна якось подарувала мені оригінальний букет з тарані й пива. Це було і смішно, і приємно одночасно (усміхається). Минулого року я подарував дружині коробку корисних цукерок, але не просту, а спеціальну. Ця коробка називалася «Десять причин мого кохання до тебе». На кожній цукерці було написано, за що я люблю Поліну. Коли вона її відкрила, то навіть розплакалася від щастя. Дружина зізналася, що це навіть перевершило її сподівання. А Поліна мені якось подарувала сертифікат на спільний урок з танго. Але ми, здається, до танцювальної зали так і не дійшли (усміхається).
- У кожної пари є своя романтична історія знайомства. Розкажи вашу.
Ми познайомилися на телебаченні – Поліна як телеведуча пару разів брала в мене інтерв'ю для різних телеканалів, зустрічалися на різних заходах, шоу. Пам'ятаю, як на одній вечірці запрошені зірки розбилися на команди й готували якісь страви. Я опинився в одній команді з Поліною, і ми перемогли. Коли оголосили результати, Поліна так зраділа, що наступила своїм високим і гострим каблуком мені на ногу. А це було літо, на мені були легкі мокасини і, звісно, було нереально боляче. Я, звичайно, тоді стримався й не подав виду. Але Поліну запам'ятав (сміється). Тому заочно ми були знайомі якийсь час, перш ніж почали зустрічатися.
- Так, а хто з вас першим проявив ініціативу?
Це була моя ініціатива. Я тоді розлучився зі своєю колишньою дівчиною, був уже кілька місяців вільний. Поліна мені завжди подобалася, тому вирішив, що настав час їй написати. Зізнаюся чесно, пару разів Поліна мене відшивала, думала, що я ще в стосунках і що я їй голову морочу. Активне листування у нас почалося якраз тоді, коли я відпочивав у друзів у Домінікані, тому мені не терпілося якомога скоріше повернутися до Києва й запросити, нарешті, Поліну на побачення. Боявся, а раптом передумає? (усміхається) Вона якраз переїжджала з одного орендованого помешкання до іншого, і я запропонував свою допомогу. Буквально наступного дня після мого прильоту додому ми зустрілися в одному з кафе в Пасажі на Хрещатику. І буквально з того дня вже й не розлучалися. Напевно, це було кохання з першого погляду. Пристрасті закипіли, все закрутилося, і з тих пір ми живемо разом, у нас народилася чудова дочка Богдана. 25 квітня їй виповниться два роки.